«Міщанин-шляхтич»: риси класицизму в комедії
17 вересня 2025 р.•
Комедія «Міщанин-шляхтич» — яскравий зразок французького класицизму XVII століття. Мольєр дотримується основних принципів цього напряму, створюючи твір, що поєднує розважальність із серйозною виховною функцією.
Правило трьох єдностей
Єдність місця: Вся дія відбувається в будинку пана Журдена, переважно в його вітальні. Це дозволяє зосередити увагу на характерах персонажів.
Єдність часу: Події п'єси розгортаються протягом одного дня, що створює динамічність дії та посилює комічний ефект.
Єдність дії: Головна сюжетна лінія — прагнення Журдена стати дворянином — об'єднує всі епізоди комедії в єдине ціле.
Дотримання цих правил створює стрункість композиції та концентрує увагу глядача на головній ідеї твору.
Система персонажів
Персонажі комедії чітко поділяються на позитивних і негативних відповідно до принципів класицизму. Позитивні герої (Люсіль, Клеонт, пані Журден) втілюють розум і природність.
Негативні персонажі (Журден, Дорант, учителі) наділені домінуючими вадами, які визначають їхню поведінку та створюють комічні ситуації.
Кожен персонаж має одну головну рису характеру: Журден — марнославство, Дорант — безпринципність, Манілов — сентиментальність.
Система контрастів посилює дидактичний ефект: розумні слуги протиставляються дурним господарям, щире кохання — фальшивим почуттям.
Виховна функція комедії
Згідно з принципами класицизму, комедія має не лише розважати, але й виховувати. Мольєр висміює вади, щоб відучити від них глядачів.
Основна виховна мета — показати абсурдність прагнення змінити своє соціальне походження штучними засобами. Справжня цінність людини — в її особистих якостях.
Комедія вчить цінувати природність, щирість, розум понад зовнішні атрибути успіху. Перемога кохання Люсіль і Клеонта утверджує ці цінності.
Мовні особливості
Мова комедії відповідає принципам класицизму: вона ясна, точна, позбавлена зайвих прикрас. Кожен персонаж говорить відповідно до свого соціального статусу.
Мольєр майстерно використовує мовну характеристику: Журден намагається говорити вишукано, але видає своє походження; Дорант володіє аристократичними манерами мови.
Діалоги побудовані за принципом контрасту: урочиста мова учителів протиставляється простій мові слуг, претензійність — природності.
Композиційна структура
П'єса поділена на п'ять дій відповідно до канонів класицизму. Кожна дія має свою функцію в розвитку сюжету: експозиція, зав'язка, розвиток, кульмінація, розв'язка.
Композиція симетрична: перша і п'ята дії показують Журдена в колі родини, друга і четверта — його стосунки з учителями та Дорантом, третя — кульмінаційні події.
Включення балетних номерів і музичних інтермедій не порушує єдності дії, а доповнює характеристику персонажів.
Дидактична спрямованість
Комедія має чітку моральну мету — висміяти марнославство і снобізм. Мольєр показує, до яких абсурдних ситуацій може призвести прагнення до неправедного підвищення статусу.
Письменник утверджує ідеал «золотої середини» — розумного, гармонійного життя без крайнощів. Журден порушує цю гармонію своїми надмірними амбіціями.
Дидактика не нав'язлива — вона розкривається через комічні ситуації, що робить сприйняття природним і приємним.
Раціоналістичні принципи
Класицизм ґрунтується на культі розуму, і Мольєр послідовно проводить цю ідею. Розумні персонажі (пані Журден, Люсіль, слуги) протиставляються нерозумним.
Письменник показує, що порушення розумних норм поведінки призводить до комічних, а іноді й трагічних наслідків.
Розум у комедії — не абстрактне поняття, а практична мудрість, здатність правильно оцінювати ситуацію та людей.
Універсальність образів
Відповідно до принципів класицизму, Мольєр створює не індивідуальні характери, а універсальні типи, актуальні для всіх епох.
Журден — це не лише французький міщанин XVII століття, але й вічний тип людини, схильної до марнославства та соціального снобізму.
Універсальність образів забезпечує актуальність комедії: вади, висміяні Мольєром, існують і сьогодні.
Вплив на розвиток комедії
«Міщанин-шляхтич» став взірцем класицистичної комедії характерів. Принципи, використані Мольєром, вплинули на розвиток європейської драматургії.
Образ Журдена надихнув багатьох драматургів на створення подібних персонажів — соціальних вискочок, які прагнуть змінити своє походження.
Комедія показала можливості сатири як засобу соціальної критики, поєднання розваги з серйозним аналізом суспільних явищ.