Вірш "Молюсь і вірю" переповнений вірою, надією, оптимізмом. Його аналіз дає змогу добре відчути тему, ідею, головну думку та мотив, художні засоби твору Максима Рильського.
Паспорт твору "Молюсь і вірю"
Автор: Максим Рильський
Рік створення: 1918
Збірка: «Під осінніми зорями»
Рід літератури: лірика
Лірика: інтимно-філософська
Жанр: вірш-рефлексія
Віршовий розмір: чотиристопний ямб
Римування: перехресне
Тема та ідея твору
Тема: ліричний герой зізнається в любові до всього світу, до всього, що його оточує.
Ідея "Молюсь і вірю": утвердження віри й краси як стрижнів, які тримають людину в цьому світі; возвеличення краси й гармонійності світу; висловлення бажання жити.
Основна думка: твір має виразний життєствердний мотив:
Молюсь і вірю. Вітер грає
І п'яно віє навкруги,
І голубів тремтячі зграї
Чекають неба береги.
І п'яно віє навкруги,
І голубів тремтячі зграї
Чекають неба береги.
Мотиви: відтворення краси почуттів людини, її єднання з природою, стану закоханості у світ, звеличення любові до життя.
Образи твору
Образи людей:
• Ліричний герой — людина, яка любить життя, його красу й натхненно йде в майбуття. Ліричний герой упевнений у собі, світ він уже називає своїм дитям і готовий жити, поки «дозволить дух життя». Бог, природа й він сам виступають єдиним, гармонійним цілим.
Образи міфологічних істот:
• вид пречистої надії
• дух життя
Образи природи:
• вітер, зграї голубів, води
• моління й віра, клятва, синя глибина, берег, серце
Символічні образи
• голуби — символ божественної присутності
• пречиста надія — символ чистоти, асоціація з Пречистою Дівою Марією як символом надії, захисту
• неба береги — символ досяжної гармонії
• блакитний, ясний, золотий — християнські символічні кольори чистоти, божественності
Художні засоби "Молюсь і вірю"
• Епітети: пречиста надія, синя глибина, веселий світ, щасливі води, тремтячі зграї, голуби ясної вроди
• Метафора: вітер грає, даль ясніє, стоїть у глибині
• Порівняння: серце б'ється як в огні
• Риторичні оклики: мені дозволить дух життя! Ходім!
• Інверсія: голубів тремтячі зграї, черкають неба береги, голуби ясної вроди
• Анафора: кленусь; і-і-і
• Повтор (рефрен): черкають неба береги
Ідейно-художній аналіз
Основний мотив, який простежується у поезії «Молюсь і вірю» — вітаїстичний.
У творі відтворено красу природи і почуттів. Автор показує радості почуттів героя, який впевнений у собі, він уже вважає світ своїм другом, і готовий жити дуже довго, поки "дозволить дух життя".
Ліричний герой поезії «Молюсь і вірю» буде жити доти, доки дозволить йому «дух життя».
У вірші поет майстерно відтворює красу почуттів ліричного героя, його єдність з природою, стан закоханості у світ. Поет здійснює своєрідний психоаналіз внутрішнього світу персонажа.
Вірш пройнятий життєрадісністю, спрагою жагучого серця, вишуканістю почуттів. Композиційно твір будується як монолог. Оповідь веде ліричне «я», звертаючись до «ти», як до «іншого», унаслідок чого виникає діалогізм:
І ти смієшся, й даль ясніє,
І серце б'ється, як в огні,
І вид пречистої надії
Стоїть у синій глибині.
І серце б'ється, як в огні,
І вид пречистої надії
Стоїть у синій глибині.
У вірші виразно проступає неокласицистична поетика: витонченість образів, захоплення красою світу, гармонія думки і почуттів.
Коментарі