"На долині туман": аналіз пісні
12 квітня 2025 р.•
«На долині туман» аналіз пісні В. Діденка — це твір, який став народним, змальовує вранішню літню пору та красу природи.
Основні характеристики твору
Автор — В. Діденко
Жанр — пейзажна лірика
Тема: змалювання вранішньої літньої пори, коли туман огорнув долину.
Ідея: уславлення краси природи та дівочої краси, якими захоплюється ліричний герой.
Основна думка: туман, який вранці «упав», а потім «розтав» надав можливість побачити двох закоханих — дівча і ліричного героя.
Художні засоби
• повтори: «На долині туман», «Мак червоніє в росі», «По стежині дівча», «Тепле літо в очах», «Білі ніжки в росі», «Попід гору дівча», «Мак червоний в село», «За дівчам тим і я», «Бо в долині туман»;
• метафори: «туман упав», «літо .. цвіло», «туман розтав»;
• епітети: «тепле літо», «білі ніжки».
Повний текст пісні
На долині туман,
На долині туман упав.
Мак червоний в росі,
Мак червоний в росі скупав.
На долині туман упав.
Мак червоний в росі,
Мак червоний в росі скупав.
По стежині дівча,
По стежині дівча ішло.
Тепле літо в очах,
Тепле літо в очах цвіло.
По стежині дівча ішло.
Тепле літо в очах,
Тепле літо в очах цвіло.
На долині туман,
На долині туман упав.
Білі ніжки в росі,
Білі ніжки в росі скупав.
На долині туман упав.
Білі ніжки в росі,
Білі ніжки в росі скупав.
Понад гору дівча,
Понад гору дівча ішло,
Мак червоний в село,
Мак червоний в село несло.
Понад гору дівча ішло,
Мак червоний в село,
Мак червоний в село несло.
За дівчам тим і я,
За дівчам тим і я ступав,
Бо в долині туман,
Бо в долині туман розтав
За дівчам тим і я ступав,
Бо в долині туман,
Бо в долині туман розтав
Образна система твору
У творі присутні яскраві природні образи: туман, мак червоний, роса, літо. Ці образи створюють атмосферу вранішньої краси та романтики.
Центральний образ — дівча, яке постає як уособлення природної краси. Її порівняння з маком червоним підкреслює яскравість та привабливість.
Ліричний герой спостерігає за дівчам з відстані, що створює ефект таємничості та романтики.
Музичні особливості
Пісня має характерну для народної творчості структуру з повтореннями та рефренами. Це створює мелодійність та легкість запам'ятовування.
Ритм твору співвідноситься з природними ритмами — поступовим розсіюванням туману та рухом дівчати.
Використання народної лексики та образності робить твір зрозумілим та близьким широкому колу слухачів.