«На зеленому горбочку...» - вірш Лесі Українки 1885 року, у якому хатинка в садочку чекає на сонце, як дитина на матір. Нижче паспорт твору, образи, художні засоби й текст вірша.
«На зеленому горбочку...»: паспорт твору
- Авторка: Леся Українка
- Рік написання: 1885
- Рід літератури: лірика
- Жанр: ліричний вірш
- Вид лірики: пейзажна
Тема: опис хатинки в саду, яка очікує на сонце.
Ідея: оспівування краси рідного краю, гармонії природи та тепла рідної домівки; утвердження сили материнської любові та турботи.
Головна думка: природа і людина - єдині.
Образи
- Хатинка - постає в образі маленької дитини.
- Сонце - постає в образі лагідної матері.
- Садок і горбочок - створюють затишний простір (локус) ідилії.
Художні засоби
- Епітети: на зеленому горбочку, у вишневому садочку, білої хатинки, маленькая дитинка.
- Порівняння: хатинка, мов маленькая дитинка; сонце, немов мати до дитинки.
- Зменшено-пестливі слова: горбочку, садочку, хатинка, дитинка (створюють ніжний тон).
- Метафори, персоніфікація: хатинка притулилася, вийшла виглядати; сонце вийшло, засвітило, звеселило.
- Віршовий розмір: чотиристопний хорей з пірихієм
- Римування: суміжне (паралельне) - аа бб
- Настрій: спокійний, радісний, сонячний
Твір нагадує народну колискову або дитячу казку. Використання зменшувально-пестливих суфіксів робить цей опис надзвичайно теплим і близьким кожному. Вірш побудований на паралелізмі (природа порівнюється з родинними стосунками).
Вірш «На зеленому горбочку...»
На зеленому горбочку,
У вишневому садочку,
Притулилася хатинка,
Мов маленькая дитинка
Стиха вийшла виглядати,
Чи не вийде її мати.
У вишневому садочку,
Притулилася хатинка,
Мов маленькая дитинка
Стиха вийшла виглядати,
Чи не вийде її мати.
І до білої хатинки,
Немов мати до дитинки,
Вийшло сонце, засвітило
І хатинку звеселило.
Немов мати до дитинки,
Вийшло сонце, засвітило
І хатинку звеселило.
1885
Коментарі