Образ Петра у п'єсі «Наталка Полтавка»: характеристика героя
26 липня 2024 р.•
Петро — центральний позитивний чоловічий персонаж у п'єсі 'Наталка Полтавка', який уособлює ідеал вірного, працьовитого та шляхетного українця. Він є сиротою-бурлакою, коханим Наталки, чия доля відображає труднощі життя простої людини, позбавленої статків.
Риси характеру Петра
Образ Петра наділений найкращими людськими якостями, які розкриваються протягом усієї п'єси:
- Працьовитість та чесність: Петро не цурається жодної роботи. Чотири роки він поневірявся на чужині, 'наживши кровавим потом копійку', щоб стати гідним своєї коханої.
- Вірність у коханні: Усе своє життя він присвячує одному-єдиному почуттю — коханню до Наталки.
- Щирість та великодушність: Його серце сповнене доброти та співчуття. Він не тримає зла на Терпилиху, яка колись відмовила йому.
- Здатність до самопожертви: Найяскравіше його шляхетність проявляється у сцені, де він віддає Наталці всі зароблені гроші, щоб вона могла вийти заміж за заможного возного і не страждала через бідність.
- Скромність і нерішучість: Петро, усвідомлюючи свою бідність, є дещо слабовільним та не наважується активно боротися за своє щастя, що робить його образ більш реалістичним.
Роль у творі
Петро, як і Наталка, є носієм високих моральних ідеалів. Його образ протиставляється світові обману та корисливості, який представляють возний та виборний. Через його вчинки Іван Котляревський стверджує думку про те, що справжнє багатство людини полягає не в грошах, а в її духовній красі та шляхетності.
Цитатна характеристика
Ключові цитати, що розкривають суть образу Петра:
- Про вірність коханню: «Наталку, котру я любив більше всього на світі... для которої скитався на чужині і заробленую копійку збирав докупи, щоб розбагатіть і назвать Наталку своєю вічно!»
- Про самопожертву: «Щоб пан возний ніколи не попрікнув тебе, що взяв бідну... Прощай! Шануй матір нашу, люби свого судженого, а за мене одправ панахиду».
- Про соціальну нерівність: «Возний-пан, чиновний і багатий, а я не маю нічого».