Характеристика Виборного Макогоненка в п'єсі «Наталка Полтавка»
26 липня 2024 р.•
Виборний Макогоненко — один із ключових персонажів п'єси 'Наталка Полтавка', який уособлює тип заможного селянина, що домігся певної влади на селі. Його образ є складним та суперечливим, поєднуючи в собі як негативні, так і позитивні риси.
Загальна характеристика
Макогоненко — сільський урядовець, який добре знає місцеві звичаї та вміло маніпулює людьми. Його основна риса — хитрість та корисливість. Він діє в інтересах заможного возного, допомагаючи йому сватати Наталку, і робить це не безкорисливо. Микола влучно характеризує його:
«...хитрий, як лисиця… і на всі сторонни мотається: де не посій, там і уродиться, і уже де і чорт не зможе, то пошли Макогоненка, зараз докаже»
Негативні риси характеру
- Крутійство та підступність: Він майстерно веде переговори, залякуючи Наталку та її матір, щоб схилити їх до шлюбу з возним.
- Лицемірство: За маскою доброзичливості та турботи ховається холодна розрахунковість. Він зневажає бідних, але вміло вдає із себе добропорядну людину.
- Підлабузництво: Виборний прагне догодити возному як представнику 'начальства', демонструючи свою лояльність та готовність виконати будь-яке доручення.
Коли його плани руйнуються, він показує своє справжнє обличчя: погрожує Петрові, гримає на жінок, демонструючи свою владу.
Позитивні риси характеру
Попри все, образ Виборного не є однозначно негативним. Він має і позитивні сторони:
- Дотепність та почуття гумору: Його мова насичена прислів'ями, приказками та влучними жартами, що робить його колоритним персонажем.
- Знання людської психології: Він добре розуміє людей, що дозволяє йому давати точні характеристики іншим персонажам.
- Здатність до співчуття: В кінці п'єси, вражений шляхетним вчинком Петра, Макогоненко змінює свою позицію. Людські почуття в ньому перемагають корисливість.
Роль у творі
Виборний Макогоненко є рушійною силою інтриги у п'єсі. Саме його дії створюють основний конфлікт, змушуючи Наталку боротися за своє щастя. Водночас його образ викриває вади тогочасної сільської верхівки: користолюбство, підлабузництво та зловживання владою.