Порівняльна характеристика героїв п'єси «Наталка Полтавка»
26 липня 2024 р.•
П'єса 'Наталка Полтавка' багата на яскраві, багатогранні образи, які уособлюють різні соціальні типи та моральні цінності. Порівняльна характеристика героїв дозволяє глибше зрозуміти конфлікт твору та ідейний задум автора.
Петро та Микола: два полюси народного характеру
Петро і Микола, обидва сироти-бурлаки, представляють два різні типи народних героїв.
Спільне:
- Обидва є представниками знедоленого народу, чесні, добрі та працьовиті.
- Вони щиро вболівають за долю Наталки і готові допомогти їй.
Відмінне:
- Петро — м'який, чутливий, схильний до смутку та нерішучості. Його сила — у моральній чистоті, вірності та здатності до самопожертви.
- Микола — енергійний, оптимістичний, волелюбний 'пройдисвіт'. Він ніколи не впадає у відчай, має гострий розум, почуття гумору та активну життєву позицію.
Якщо Петро втілює терплячість та покірність долі, то Микола — бунтарський дух народу та його прагнення до волі.
Наталка та Терпилиха: конфлікт поколінь
Образи доньки та матері відображають конфлікт між почуттями та соціальними умовностями.
Спільне:
- Обидві працьовиті, чесні, поважають народні звичаї.
- Мати щиро бажає щастя доньці, як і донька — матері.
Відмінне:
- Наталка ставить понад усе вірність у коханні та особисте щастя. Вона рішуча і готова боротися за свої почуття.
- Терпилиха, зламана злиднями, вбачає щастя доньки у матеріальному достатку. Вона більш залежна від громадської думки та покірна обставинам.
Возний та Виборний: представники влади
Возний і Виборний уособлюють сільську владну верхівку, проте мають суттєві відмінності.
Спільне:
- Обидва є представниками заможних верств, які звикли використовувати своє становище.
- Вони діють у власних інтересах, намагаючись влаштувати шлюб Наталки з возним.
Відмінне:
- Возний — типовий чиновник-хабарник, чия мова та манери штучні та відірвані від народу. Він пихатий, корисливий і дивиться на людей згори.
- Виборний — хитрий, але простіший і ближчий до народу. Його мова насичена народною мудрістю. Хоч він і діє в інтересах возного, наприкінці п'єси в ньому перемагають людяність та здоровий глузд.