Найвідоміші просвітителі XVIII століття
17 вересня 2025 р.•
Епоха Просвітництва подарувала світові плеяду видатних мислителів, письменників та філософів, які кардинально змінили уявлення про людину, суспільство та призначення мистецтва. Їхні ідеї заклали основи сучасної європейської цивілізації.
Вольтер (1694-1778) — король просвітителів
Франсуа-Марі Аруе, відомий під псевдонімом Вольтер, — найяскравіший представник французького Просвітництва. Він був філософом, письменником, істориком, драматургом.
Головні ідеї Вольтера: боротьба з релігійним фанатизмом, захист веротерпимості, критика абсолютизму, віра в силу розуму.
Найвідоміші твори: філософські повісті «Кандід», «Простак», «Задіг», трагедії «Заїра», «Магомет».
Вольтер створив новий жанр — філософську повість, де поєднав розважальність із серйозною критикою суспільних вад.
Дені Дідро (1713-1784) — енциклопедист
Дідро — головний редактор знаменитої «Енциклопедії» (35 томів), яка систематизувала всі знання епохи та пропагувала просвітницькі ідеї.
Він розробив теорію мещанської драми — нового жанру, що зображував життя середніх станів замість традиційних героїв.
Дідро — теоретик мистецтва, який обґрунтував принципи реалізму в літературі та живописі.
Головні твори: драми «Побічний син», «Батько сімейства», філософські діалоги, мистецтвознавчі праці.
Жан-Жак Руссо (1712-1778) — філософ природи
Руссо створив теорію «природної людини», стверджуючи, що людина від природи добра, а зло породжується суспільством.
Його педагогічний роман «Еміль» революціонізував уявлення про виховання, пропагуючи природні методи навчання.
Роман «Юлія, або Нова Елоїза» заклав основи сентименталізму в літературі, показавши важливість почуттів.
Руссо розробив теорію суспільного договору, яка вплинула на політичну думку епохи.
Шарль Луї Монтеск'є (1689-1755) — теоретик права
Монтеск'є — автор теорії поділу влади на законодавчу, виконавчу та судову, яка стала основою сучасного конституціоналізму.
Його головний твір «Дух законів» досліджує різні форми правління та їх залежність від географічних, кліматичних, історичних умов.
Сатиричний роман «Перські листи» висміював французькі порядки через погляд іноземців.
Ідеї Монтеск'є вплинули на американську Конституцію та демократичні перетворення в Європі.
Англійські просвітителі
Джон Локк (1632-1704): Філософ, який розробив теорію природних прав людини та вплинув на всіх пізніших просвітителів.
Девід Юм (1711-1776): Скептичний філософ, який критикував догматичне мислення та релігійні забобони.
Адам Сміт (1723-1790): Економіст, автор теорії вільного ринку, що вплинула на розвиток капіталізму.
Англійські просвітителі заклали теоретичні основи, які розвинули французькі мислителі.
Німецькі просвітителі
Готгольд Ефраїм Лессінг (1729-1781): Драматург і критик, який обґрунтував принципи реалістичного мистецтва.
Йоганн Вольфганг Гете (1749-1832): Поет, драматург, природознавець, автор «Фауста» та «Страждань молодого Вертера».
Фрідріх Шиллер (1759-1805): Поет і драматург, який створив естетичну теорію та написав драми про боротьбу за свободу.
Німецьке Просвітництво відзначалося особливою увагою до естетичних проблем та ролі мистецтва.
Італійські та інші просвітителі
Чезаре Беккаріа (1738-1794): Італійський юрист, який критикував смертну кару та тортури, відстоював гуманне право.
Вольтер (італійський період): Багато просвітителів подорожували Європою, поширюючи свої ідеї.
Просвітницькі ідеї поширилися по всій Європі, знаходячи відгук у різних національних культурах.
Кожна країна мала своїх представників Просвітництва, які адаптували загальні ідеї до місцевих умов.
Спільні риси просвітителів
Всіх просвітителів об'єднувала віра в силу розуму як головного інструменту пізнання світу та перетворення суспільства.
Вони боролися проти релігійного фанатизму, станових упереджень, політичного деспотизму, відстоюючи права людини.
Просвітителі пропагували освіту як засіб суспільного прогресу, вірили в можливість виховати ідеальну людину.
Їх об'єднувала віра в прогрес — переконання, що людство рухається до кращого майбутнього.
Вплив на сучасність
Ідеї просвітителів про права людини, поділ влади, веротерпимість стали основою сучасної демократії.
Їхні педагогічні принципи вплинули на розвиток освітніх систем у всьому світі.
Літературні досягнення просвітителів (реалізм, психологізм, соціальна критика) визначили розвиток літератури наступних епох.
Просвітницькі ідеали свободи, рівності, справедливості залишаються актуальними і сьогодні.