Олександр Олесь: біографія поета-символіста, емігранта

31 жовтня 2025 р.•

Олександр Олесь (справжнє прізвище — Кандиба) — видатний український поет, драматург, представник літературного напряму символізм. Його творчість сповнена глибокого ліризму, патріотизму та болю за долю України. Олесь — поет-емігрант, який більшу частину свого життя провів за кордоном, але ніколи не переставав любити рідну землю та творити для неї.

Походження псевдоніма та раннє життя

Псевдонім «Олесь» з'явився завдяки дружині поета. Саме Віра Свадковська називала так майбутнього письменника, і це ім'я прижилося назавжди, ставши літературною візитівкою.

Олександр Олесь (Кандиба) народився 5 грудня 1878 року в місті Білопілля Сумської області в чумацько-селянській сім'ї. Дитинство провів у простому селянському середовищі, що згодом відбилося на його творчості — в любові до рідної землі, народних традицій та мови.

Навчання та перші літературні кроки

Олександр Олесь закінчив початкову школу і двокласне училище. У 15 років (1893) вступив до хліборобської школи у містечку Дергачі неподалік Харкова. Там юнак активно брав участь у випуску рукописних журналів «Комета» та «Первоцвіт», в яких з'являються його перші вірші.

Після закінчення школи став вільним слухачем агрономічного відділення Київського політехнічного інституту, проте незабаром через матеріальні нестатки Олесь змушений був залишити навчання. Деякий час працював у херсонських степах.

У 1903 році Олесь вступив до Харківського ветеринарного інституту. Під час навчання в університеті паралельно працював на Дарницькій різниці. Це поєднання навчання та праці було непростим, але формувало характер майбутнього поета.

Перші публікації та творчий успіх

У 1905 році альманах «Багаття» вперше публікує твори Олександра Олеся. Це стало офіційним початком його літературної кар'єри.

Перша поетична збірка Олександра Олеся мала назву «З журбою радість обнялась» і вийшла у 1907 році. Ця збірка відразу привернула увагу літературної громадськості своїм глибоким ліризмом, музичністю та новаторським підходом до української поезії. Вірші Олеся були сповнені символізму, емоційності та особистого переживання.

Особисте життя та родина

У 1907 році Олександр Олесь одружився з Вірою Свадковською — жінкою, яка не лише стала його дружиною, а й музою, натхненням та підтримкою протягом усього життя. Саме вона дала йому псевдонім «Олесь», який став частиною його ідентичності.

Від цього шлюбу народився син Олег Ольжич (справжнє ім'я — Олег Кандиба) — майбутній поет, історик, археолог та борець за незалежність України. Олег Ольжич став гідним продовжувачем батьківської справи, але його доля виявилася трагічною.

Творчий розквіт (1907-1918)

За період 1907–1918 років поет створив шість книг, серед яких:

«З журбою радість обнялась» (1907) — перша збірка
«Княжа Україна» — ліро-епічна збірка про історію Київської Русі
Драматична поема «Ніч на полонині»
Драматичний етюд «По дорозі в Казку»

У 1912 році Олесь подорожує Гуцульщиною, отримує незабутні враження. Під час цієї подорожі він познайомився та провів кілька днів у Карпатах з Іваном Франком, Володимиром Гнатюком, Ольгою Кобилянською та Михайлом Коцюбинським — знаковими постатями української культури. Це спілкування збагатило його світогляд та творчість.

У 1913 році Олесь побував в Італії і написав низку віршів про свої враження від цієї мандрівки. Італія справила на нього велике враження своєю культурою, архітектурою та атмосферою.

Еміграція — трагедія життя

Після більшовицького жовтневого перевороту 1917 року Олесь опиняється за кордоном (1919). Еміграція стала справжньою трагедією його життя — розлука з рідною землею була болючою раною, яка ніколи не загоїлася.

Після еміграції за кордон поет оселяється і періодично живе в Будапешті, Відні, Берліні, Празі. Незважаючи на тяжкі умови еміграції, Олесь видає за кордоном ряд збірок, основна тема яких — туга за Україною.

Його поезія цього періоду сповнена ностальгії, болю, але водночас — непохитної віри в майбутнє України. Віра та Олег були поруч, підтримуючи один одного в складні часи.

Трагедія родини — загибель сина

Восени 1941 року син поета, Олег Ольжич, побував у Києві, мріючи про відновлення української державності. Він був активним учасником національно-визвольного руху, що не залишилося непоміченим нацистами.

Нацисти схопили Олега Ольжича і в червні 1944 року закатували його в концтаборі Заксенгаузен. Це був страшний удар для батьків. Олександр Олесь не зміг пережити втрати сина — улюбленого, талановитого, що продовжував його справу.

Смерть поета

22 липня 1944 року Олександр Олесь помер у Празі, невдовзі після того, як одержав повідомлення про загибель сина. Смерть Олега зламала старе серце поета — він не знайшов сил жити далі після такої втрати.

Місце, де похований Олександр Олесь — це Ольшанське кладовище в Празі. Поет так і не повернувся на рідну землю навіть після смерті, залишившись назавжди в еміграції.

Творча спадщина

Олександр Олесь залишив після себе величезну творчу спадщину. Його найхарактерніші стильові ознаки:

Щирий ліризм, сповідальність — кожен вірш — це частинка душі поета
Часте використання антитез, контрастів — радість і журба, світло і тінь
Майстерне відтворення в слові гами звуків і кольорів навколишнього світу
Глибоке відчуття і переосмислення фольклору — народна традиція як джерело натхнення

Найвідоміші твори Олександра Олеся:

Збірка «З журбою радість обнялась»
Збірка «Княжа Україна» — ліро-епічна оповідь про історію князів Київської Русі
Драматична поема «Ніч на полонині»
Драматичний етюд «По дорозі в Казку»

Інші відомі вірші:

«Брати-вигнанці, пригадаймо…»
«В болотах жаби рай знайшли…»
«В Вас стільки сонця золотого…»
«Зима пройшла, весна минає…»
«Зимою»
«Золоті хвилини линуть…»
«І ти продався їм, Тичино…» (1928)
«О слово рідне! Орле скутий!..»
«Чари ночі»
«Юнацька пісня»
«Я закоханий… Люблю!..»
«Солов'єва пісня ллється…»

Цікаві факти про Олександра Олеся

Багатомовність: Олександр Олесь писав твори як українською, так і російською мовою. Це було характерно для багатьох письменників того часу, які зростали в двомовному середовищі.

Журналістська діяльність: Олесь займався журналістською діяльністю, публікуючи статті та есе на літературні та суспільні теми.

Драматург: Крім поезії, Олесь писав драматичні твори, що свідчить про широту його талантів.

Ветеринарний лікар: За професією Олесь був ветеринарним лікарем — він закінчив Харківський ветеринарний інститут і практикував цю професію паралельно з літературною творчістю.

Значення творчості Олександра Олеся

Олександр Олесь — один із найяскравіших представників українського символізму, поет, що поєднав у своїй творчості глибокий ліризм, патріотизм та майстерне володіння словом. Його поезія стала голосом покоління, що мріяло про незалежну Україну, і залишається актуальною й сьогодні.

Трагічна доля поета-емігранта, який ніколи не повернувся на рідну землю, та його сина Олега Ольжича, який загинув у боротьбі за українську державність, — це символ жертовності українських інтелектуалів заради свободи свого народу.

Поезія Олександра Олеся — це скарб української культури, що нагадує про важливість пам'яті, любові до рідної землі та непохитної віри в майбутнє нації.