"Отак і пишу" - автобіографічний твір-роздум Остапа Вишні про власну творчість, написаний у 1954 році. У ньому автор розповідає про свій шлях у літературу, особливості роботи над гуморесками та фейлетонами, а також ділиться думками про природу сатири та гумору.
Розділ I
Автор починає з найпоширенішого запитання, яке йому ставлять читачі: «Як ви пишете?»
Замолоду він жартома відповідав: «А так пишу: беру папір, беру олівця, сідаю собі та й пишу собі...»
Проте така відповідь не задовольняла запитувачів, тому письменник вирішив розповісти докладніше про свою роботу.
Він одразу застерігає, що не даватиме рецептів, як писати фейлетони чи гуморески, бо вважає, що навряд чи можна когось навчити писати художні твори, але навчитися їх писати - можна.
Розділ II
Остап Вишня розповідає про своє походження та освіту:
- Народився на Полтавщині в селянській родині
- Батьки мали багато дітей і мало грошей
- Закінчив сільську школу
- Навчався у військово-фельдшерській школі в Києві
- Працював фельдшером і самотужки готувався до іспитів за гімназію
- Середню освіту здобув майже у тридцять років
Автор порівнює свій шлях до освіти з можливостями радянської молоді, іронічно зауважуючи, що їм «значно важче» з такою кількістю навчальних закладів.
Розділ III
Письменник описує початок своєї журналістської кар'єри:
- 1921 року прийшов до редакції «Вістей ВУЦВК» у Харкові
- Почав працювати перекладачем завдяки знанню української мови
- Перший фейлетон написав випадково, переклавши закордонну телеграму
- Підписав його псевдонімом «Оксана»
Поступово почав писати частіше, вивчав твори Гоголя, Щедріна, Чехова, намагаючись зрозуміти природу сміху. Прислухався до розмов людей у трамваях, на базарах, ярмарках.
Розділ IV-V
Автор розмірковує про специфіку сатиричного жанру:
- Кожен письменник має схильність до певного жанру
- Важливо розвивати природний потяг до сатири та гумору
- Необхідно вивчати класиків та народну творчість
На прикладі своєї «Зенітки» Остап Вишня пояснює процес створення гумористичного твору:
- Спочатку з'являється задум - написати щось веселе під час війни
- Вибір героїв (діди) має символічне значення
- Використання контрастів для створення комічного ефекту
- Важливість художньої правди в гумористичному творі
Розділ VI-VII
Письменник розкриває джерела матеріалу для творчості:
- Редакційна пошта
- Поїздки в колгоспи, радгоспи, на підприємства
- Спілкування з людьми
- Вивчення народної мови та фольклору
Завершує твір закликом до молодих письменників:
«Не святі горшки ліплять!» - навчитися писати фейлетони можна, якщо є бажання.
Остап Вишня підкреслює необхідність постійного навчання та вдосконалення майстерності, навіть для досвідчених письменників.
Коментарі