Підкова І. Жиленко: аналіз вірша
Ірина Жиленко аналіз вірша «Підкова» — тема, ідея, художні засоби, віршований розмір. Ця інформація допоможе підготувати літературний паспорт твору.
Жиленко «Підкова» аналіз (паспорт)
Автор — Ірина Жиленко
Жанр — вірш
Тема «Підкова»: зображення ліричної героїні твору, яка знайшла золоту підкову, загублену конем Дідуся Мороза, і прагнула, щоб за її допомогою здійснилися всі бажання і мрії.
Ідея «Підкова»: кожна дитина відчуває себе щасливою, коли у новорічні свята всі її сподівання і мрії стають реальністю.
Основна думка: кожна дитина мріє про здійснення власних бажань, вірить у Діда Мороза, щасливу підкову.
Провідний мотив — не можна бути щасливим за рахунок інших.
Віршовий розмір — п'ятистопний ямб
Римування — перехресне
Художні засоби «Підкова»
- метафори: «ішов сніг», «Дід Мороз протрюхикав», «розгубились в небі літаки», «літали, кричали, крильцями дрижали», сніг світився, кінь протрюхикав, «зійшлися і роззявилися»
- епітети: золота підкова, срібна підкова, білий сніг, білі літаки, чорний кінь, чорний хвіст, білі крильця
- уособлення: сніг ішов, сніг світився, кінь протрюхикав, літаки кричали, крильцями дрижали, зійшлися і роззявилися
- звуконаслідування: «протрюхикав» — передає звук, що видає кінь
Сюжет поезії «Підкова»
Лірична героїня знайшла золоту підкову, загублену конем Дідуся Мороза. Вона мріє про здійснення своїх бажань за допомогою цієї підкови. Але раптом з'являються білі літаки, які кричать і дрижать крильцями. Вони розповідають героїні, що підкова належить не їй, а Дідусеві Морозу. Літаки просять повернути підкову, щоб Дід Мороз міг доставити подарунки дітям.
Героїня розуміє, що не може бути щасливою за рахунок інших дітей і повертає підкову. Натомість вона отримує срібну підкову як подарунок за свою доброту.
Ірина Жиленко «Підкова» читати
Я знайшла підкову золоту
У снігу білому, м'якому.
Вона світилася, як зірка,
На снігу білому, м'якому.
Ах, як же я була щаслива!
Тепер всі мрії здійсняться!
Я буду мати все на світі —
І гроші, і іграшки, і цукерки!
Але раптом з неба прилетіли
Білі літаки, як сніжинки,
І кричали, і дрижали крильцями:
«Верни підкову, дівчинко!»
«Ця підкова — Дідуся Мороза,
Загубив її його кінь чорний.
Без підкови не доїде він
До діточок з подарунками!»
Я зрозуміла — не можу бути
Щасливою за рахунок інших.
Повернула підкову золоту,
А отримала срібну.
І стала я щасливою,
Бо зробила добру справу.
Дідусь Мороз привіз подарунки
І мені, і всім дітям!