Ду Фу «Пісня про хліб і шовк»: текст та аналіз

У Піднебесній, по Китаю всьому,
Є тисяч десять міст, мабуть;
Але чи є хоча б одне, в якому
Не славилася б воїнів могуть?
А що, якби серпи, мотики й рала
Повикувати нам з блискучих лат,
Аби вони покірно оборали
Цунь поля запустілого улад?
Гіркі ридання вже не поливали б
Ту землю, де гула страшна війна.
Чоловіки б із піснею орали,
Жінки б наткали з шовку полотна.

Автор - Ду Фу

Рід літератури - лірика

Жанр - громадянська лірика

Тема - мрія про мир, відродження країни, припинення війни

Ідея - уславлення мирної праці, засудження війни

Основна думка - людина повинна жити, працювати і творити, а не воювати

У вірші яскраво зображена тема війни і миру та долі людей. Ліричного героя, насамперед, хвилюють наслідки війни. Автор використовує художні засоби для зображення війни і миру, закликає людей «перекувати мечі на орала» та зупинити війну.

Це державницька позиція, яка осмислює все з погляду історичних процесів. Точка зору мирного населення, простого народу збігається з позицією ліричного героя, який закликає «повиливати з блискучих лат» «серпи, мотики і рала», знаряддя мирної праці хлібороба.

Ду Фу оспівує саме хліб і шовк, а не, наприклад, хліб і сіль тому що він прагне не лише миру для задоволення життєво необхідних потреб - хліба, а й потребує його для творчості - шовк сприймається не лише як результат мирної праці, а й краси, продукт творчості, натхнення, яке навряд чи приходить, коли буде страшна війна.

Хліб і шовк - те, що було основою, символом нормального життя в Китаї. Поет оспівує мирне життя своєї батьківщини, прагне повернути до нього своїх співвітчизників.

У вірші створюється чітке протиставлення між війною та мирним життям:

Війна: «Воїнів могуть», «блискучі лата», запустіле поле, полита гіркими риданнями земля

Мирне життя: «Серпи, мотики й рала», «Чоловіки б із піснею орали, Жінки б наткали з шовку полотна»

Ця антитеза підкреслює контраст між руйнуванням війни та гармонією мирної праці, показуючи, що тільки мир може принести справжнє щастя та процвітання.

Автор використовує різні художні засоби для вираження своєї ідеї:

• метафори - гіркі ридання, гула страшна війна
• епітети - блискучих, запустілого, гіркі, страшна
• антитеза - війна-мир

Ці засоби допомагають створити яскраву картину контрасту між війною та миром, змушуючи читача відчути всю трагедію війни та красу мирного життя.