"Пісня про Роланда": аналіз (паспорт твору)

"Пісня про Роланда" - один з найвідоміших пам'ятників середньовічного героїчного епосу, що розповідає про подвиги французьких лицарів у боротьбі з маврами.

Паспорт твору

Автор: невідомий
Рік створення: 1170 р.
Жанр: героїчний епос
Рід літератури: епос
Історична основа: Похід Карла Великого у 778 році в Іспанію. Основні події "Пісні про Роланда" відбуваються у Ронсевальській ущелині.
Тема: Бій графа Роланда з сарацинами. Боротьба франків за батьківщину й християнську віру
Ідея: утвердження християнської віри, подвигу заради Бога й Батьківщини
Головна думка: Оспівування боротьби французів із завойовниками, вірності королю, батьківщині, вірі; засудження зради.
Провідний мотив: Мотив боротьби за єдність держави і помсти ворогові, яким би він не був.
Проблематика твору: У творі порушуються проблеми служіння королю, вірності державі, честі, зради, патріотизму.

Головні герої

Карл Великий - король Франції. Герой у творі символізує: мудрість, справедливість, чесність
Роланд - граф, племінник короля, пасинок Ганелона. Він вірний християнин, розважливий, поміркований. Негативні риси Роланда: нестриманий, самовпевнений, запальний. Коня Роланда звали Вельнтіф, а меч мав назву - Дюрандаль. У сцені загибелі Роланда втілена ідея служіння королю та Богові.
Ганелон - вітчим Роланда. Позитивні риси Ганелона - мудрий, досвідчений. Він відважний воїн, хитрий, підступний, переслідує власні інтереси, які ставить вище державних. Та у цій поемі Ганелон постає зрадником.
Турпен - архієпископ, воїн і духівник, бореться поруч із рицарями.
Олів'єр - це сильний і мужній воїн, поєднує хоробрість із розумом, вірний християнин. Найкращий друг Роланда.
Марсилій, Бланкандрін - епізодично зображено жіночі образи (наречена Роланда і сестра Олівера Альда, дружина Марсилія Брамімонда), образи-символи (ріг Оліфант, меч Дюрандаль).
У творі діють історичні особи та вигадані персонажі. До реальних осіб відносять: Карла Великого, Роланда, Турпена, Ганелона, Жоффруа. Серед вигаданих персонажів можна назвати сарацинського царя Марсилія, що є антиподом короля Карла Великого.
Негативними героями є Марсилій та Ганелон.

Художні засоби

У творі використовуються такі художні засоби: гіперболізація, віщі сни, триразові повтори, постійні епітети (Франція - красуня), контрастність персонажів, образи-символи.

Композиція

Поема побудована дуже чітко, події розвиваються швидко і прямолінійно. Автор передає напругу війни французів проти маврів, гостроту релігійної боротьби.
Зав'язкою сюжету є посольство Бланкандрена від царя Марсілія з брехливою обіцянкою маврів підкоритися французам, а також посольство Ганелона в табір маврів, де він зраджує Роланда та національні інтереси.
Розвиток подій охоплює переміщення французьких військ. Карл повертає свої основні загони на Аахен, а Роланд із дванадцятьма перами й двадцятитисячним ар'єргардом залишається прикривати відхід короля; після загибелі ар'єргарду Карл повертається назад.
Протягом твору відбувається кілька напружених, кульмінаційних моментів - це, по-перше, битва в Ронсевальському міжгір'ї, коли гинуть французькі пери, а з ними й герой Роланд, а по-друге, це друга битва французів проти маврів, коли Карл вирішив помститися за смерть своїх вірних васалів: двобій Карла Великого з еміром Баліганом є кульмінацією другої частини.
Розв'язкою всіх конфліктів у "Пісні про Роланда" є велична перемога французів над маврами, хрещення жителів Сарагоси, повернення Карла з військом в Аахен, суд над Ганелоном і урочисте прийняття християнської віри Брамімондою, дружиною померлого від ран і відчаю короля маврів Марсілія
"Пісня про Роланда" має своєрідне обрамлення: на початку і наприкінці твору змальовано широку картину релігійної війни, яку веде Карл Великий уже сім років за утвердження християнських ідей.

Сюжет

Після успішного семирічного походу до мавританської Іспанії імператор франків Карл Великий завойовує всі міста сарацин, окрім Сарагоси, де править цар Марсилій. Маври, представлені в поемі мусульманами, скликають раду у Марсилія і вирішують відправити до Карла послів.
Посли пропонують французам багатства і говорять, що Марсилій готовий стати васалом Карла. На раді у франків бретонський граф Роланд відкидає пропозицію сарацинів, але його недруг граф Ганелон наполягає на іншому рішенні і їде як посол до Марсилія, замишляючи погубити Роланда. Гвенелон настроює Марсилія проти Роланда і 12 перів Франції.
Гвенелон радить Марсилію напасти на ар'єргард армії Карла Великого. Повернувшись в табір, зрадник говорить, що Марсилій згоден стати християнином і васалом Карла. Роланда призначають начальником ар'єргарду, і він бере з собою тільки 12 тисяч чоловік.
В результаті зради графа Гвенелона загін франків виявляється відрізаним від основного війська Карла, потрапляє в засідку в Ронсевальській ущелині і вступає в бій з перевершуючими силами маврів. Перед цим Роланд кілька разів відмовляється послухатися порад друзів і покликати підмогу, поки не пізно.
Проявляючи чудеса мужності, Роланд і його сподвижники - граф Олівье, Готье де л'Ом і архієпископ Турпін (Турпен) - відображають численні атаки маврів. Французькі лицарі здійснювали подвиги заради Бога та короля, а духовною опорою французьких воїнів були християнська віра і патріотизм. Та все ж врешті-решт вони гинуть. Карл надто пізно помічає недобре і повертається в Ронсеваль.
Розгромивши підступного ворога, імператор звинувачує Гвенелона в зраді. Той заявляє, що не винен в зраді і з метою виправдання виставляє на судовий поєдинок свого могутнього родича Пінабеля. На стороні звинувачення б'ється друг Роланда граф Тьеррі. Він перемагає Пінабеля і Гвенелон разом зі всією своєю сім'єю гине.

Реальне та вигадане у творі

Реальний похід був невдалим, а у творі сказано, що франки завоювали ледь не всю Іспанію. Насправді, це був незначний історичний епізод, а не грандіозна битва. Реального Роланда (Хруотланда) вбили християни - баски, а не мусульмани. Хрестові походи XI ст. надали "Пісні про Роланда" нового забарвлення.
Художні особливості твору: Піднесений апологічний тон оповіді, звеличення героїв, гіперболізація битв і поєдинків. Детальний опис битв і поєдинків (зображення доблесті заради доблесті, а не заради відвоювання своїх земель).

Коментарі