«Подвійне коло» — це перша новела роману Яновського «Вершники», яка розповідає про трагічні події братовбивчої війни. Головні герої твору та їх характеристика допоможуть описати портрети. Цитатна характеристика героїв розкриває образи персонажів.
Головні герої «Подвійне коло»
• Андрій Половець — командир загону армії Денікіна (денікінець)
• Оверко Половець — командир «купи кінного козацтва головного отамана Петлюри» (петлюрівець)
• Мусій Половець — батько родини
• Панас Половець — махновець
• Сашко Половець — наймолодший брат (був із Панасом, залишився з Іваном). Махновець
• Іван Половець — боєць Червоної Армії. Командир загону інтернаціонального полку
• Червоний комісар Герт — представник радянської влади
«Подвійне коло» образи
З новели Яновського «Подвійне коло» постає образ громадянської війни як явища протиприродного, жахливого і потворного.
У творі «Подвійне коло» повторюваним зоровим образом є блакитні вежі.
Окрім образів людей у новелі проступають образи природи (вітер, коні, земля, кавун, пил, буря, хмари, дощ, ліс) та явищ і предметів (шаблі, тачанки, крики, зойки, постріли, убивства).
Образи-символи:
• духовне прозріння — блакитні вежі
• смерть, яку не поважають — кавун
• батьківство — Мусій Половець
• вічне повернення, два світи (людський і природний), існування людини між родинною та ідеологічною сферою — подвійне коло
«Подвійне коло» характеристика героїв
Брати Половці родом з Дофінівки.
Характеристика Андрія «Подвійне коло»
Андрій — командував загоном Добровольчої армії генерала Денікіна; привіз батькові Мусію бінокль з турецького фронту; за Мать-Росію; підпрапорщик російської армії, поверх троковий вояка за веру, царя і отечество; герой Саракамиша й Ерзерума.
Серед синів Половців Андрій відзначався холоднокровністю, погордою, невмінням принижуватися.
Половчиха казала про нього: «...вдався у дядька Сидора, таке ж ледащо й не знати хто».
Слова, що зриваються з вуст Андрія, вражають ненавистю до рідного брата і рідної землі. Батьківщиною йому стала Росія-матінка, а рідному братові він кидає в обличчя образливе: «Мазепа проклятий», «петлюрівське стерво»...
Він знехтував батьківським заповітом, кинувши злісно: «Проклинаю тебе моїм руським серцем, ім'ям великої Росії-матінки, проклинаю ім'ям брата і згодою роду, проклинаю й ненавиджу в мою останню хвилину»
Усе-таки після згадки Оверка про рідну Дофінівку, старого батька Мусія Половця в останню хвилину життя він не ідеологічні лозунги викрикує, згадує рідний дім і батьків.
Андрій — носій російського шовінізму, людина, яка, не маючи жодних уявлень про історію України, завчено повторює насаджені йому монархією фрази.
Характеристика Оверка «Подвійне коло»
Оверко — під жовто-блакитним прапором; командував купою кінного козацтва Симона Петлюри; по «Просвітах» в Одесі на театрі грав та вчительську семінарію пройшов.
«Рід наш великий, голови не щитані. Рід — це основа, а найперше держава, а коли ти на державу важиш, тоді рід нехай плаче… Рід перевернеться, а держава стоятиме. Навіки амінь».
Слова Оверка перед смертю брата Андрія нагадують плач у думах чи похоронне голосіння: «Роде, мій роде, прости мені, роде, що я не милую згоди. Рід переведеться, держава стоятиме. Навіки амінь».
Серед братів цей Половець відзначався ясним розумом і прагненням до знань: «...Той артист і грав з греками у «Просвіті» та читав книжки, написані по-нашому. На дядькові гроші закінчив учительську семінарію...»
Оверко — людина освічена, громадянсько свідома особистість, прагне побудувати незалежну Українську державу. На жаль, використовуючи для цього зброю.
Характеристика Панаса «Подвійне коло»
Панас — під чорним прапором — махновський душогуб; вільний моряк батька Махна; колишній моряк торговельного флоту й контрабандист; важкий і дебелий, довге волосся; застрелився сам.
«Рід наш рибальський, на морі бувальський, рід у державу вростає, в закон та обмеження, а ми анархію несемо на плечах, нащо нам рід, коли не треба держави, не треба родини, а вільне співжиття?»
• Нечесно й підступно поводить себе Панас на полі бою: «...А я сиджу собі в лісочку й чекаю, доки вони кінчають битися»
• Першим власноручно вбиває рідного брата, хоч і пам'ятає пророчі батькові слова про силу роду
• Рідній люблячій матері він завдавав болючих ударів: забрав з собою на війну неповнолітнього Сашка, привчив його убивати й навіть катувати
Панас — людина, яка не визнає порядку, законів, держави. Це просто бандит з великої дороги, для якого анархістська ідеологія — гарне прикриття його чорних справ.
Характеристика Івана «Подвійне коло»
Іван — під червоним прапором кінного інтернаціонального полку; сухорлявий; служить революції, Інтернаціоналу; наймит Леніна й комуни, комісарська морда.
На перший погляд цей персонаж здається позитивним. У дійсності — це найстрашніший фанатик з братів. Навіть одна фраза свідчить про його зневагу до родини, до рідної крові: «...Рід розпадається, а клас стоїть, і весь світ за нас, і Карл Маркс».
«Рід наш роботящий, та не всі в роді путящі. Є горем горьовані, свідомістю підкуті, пролетарської науки люди, а є злодюги й несвідомі, вороги й наймити ворогів. От і бачиш сам, що рід розпадається, а клас стоїть, і весь світ за нас і Карл Маркс».
• Іван здатний на підлість. Він пропонує полоненим махновцям або приєднатися до його загону, або йти додому, до мирної праці, а потім наказує кулеметникам розстріляти тих, яким тільки що гарантував життя і волю
• Заслуговує схвалення Іванове бажання врятувати від розстрілу хоч Сашка, але комісар Герт скептично ставиться до того, що Сашко ще дитина
• Іван — не людина з камінним серцем, його глибоко зачепила смерть рідних: «І Іван Половець загубив трьох своїх братів»
Іван — комуніст-фанатик, для нього має значення тільки його світле майбутнє, ради цієї примарної цілі він готовий покласти не лише рідних братів, а півсвіту.
Коментарі