Просвітництво: хронологічні межі та провідні ідеї
17 вересня 2025 р.•
Просвітництво — широка ідейна течія XVII-XVIII століть, яка відображала антифеодальний настрій освіченої частини європейського суспільства. Цей рух кардинально змінив уявлення про людину, суспільство та призначення мистецтва.
Хронологічні межі та географія
Епоха Просвітництва охоплює період з кінця XVII до кінця XVIII століття (1689-1795 рр.). Найяскравіше вона проявилася у XVIII столітті.
Батьківщиною Просвітництва вважається Англія, де після «Славетної революції» 1688 року утвердилися ідеї парламентаризму та веротерпимості.
Найбільшого розвитку просвітницькі ідеї набули у Франції, де сформувалася ціла плеяда видатних мислителів.
Просвітництво поширилося по всій Європі: Німеччина, Італія, Росія, інші країни мали своїх представників цього руху.
Основні філософські принципи
Культ розуму: Просвітителі вважали розум головним інструментом пізнання світу та перетворення суспільства.
Віра в прогрес: Переконання, що людство постійно розвивається, рухаючись до кращого майбутнього через освіту та науку.
Природні права людини: Ідея про те, що всі люди народжуються вільними і рівними, мають право на життя, свободу, щастя.
Суспільний договір: Теорія про те, що влада походить від народу і має служити його інтересам.
Критика традиційних інститутів
Просвітителі гостро критикували абсолютизм, феодальні привілеї, станову нерівність. Вони відстоювали ідею поділу влади та конституційного правління.
Релігійний фанатизм та нетерпимість стали об'єктом нищівної критики. Просвітителі пропагували веротерпимість і свободу совісті.
Традиційна система освіти, заснована на схоластиці та зубрінні, піддавалася критиці. Замість неї пропонувалася природна, раціональна педагогіка.
Критиці піддавалися також традиційні уявлення про жінку, сім'ю, виховання дітей.
Найвідоміші представники
Вольтер (1694-1778): Критик релігійного фанатизму, захисник веротерпимості, автор філософських повістей.
Дені Дідро (1713-1784): Редактор «Енциклопедії», теоретик мистецтва, драматург.
Жан-Жак Руссо (1712-1778): Автор теорії природної людини, критик цивілізації, педагог-новатор.
Шарль Монтеск'є (1689-1755): Теоретик поділу влади, дослідник форм правління.
Йоганн Вольфганг Гете (1749-1832): Поет, драматург, природознавець, представник німецького Просвітництва.
Вплив на літературу
Просвітництво кардинально змінило функцію літератури: вона стала засобом виховання, просвіти, боротьби за соціальні ідеали.
З'явилися нові жанри: філософська повість (Вольтер), мещанська драма (Дідро), виховний роман (Руссо).
Література стала більш демократичною — письменники звернулися до проблем середніх станів, простих людей.
Мова творів спростилася, стала зрозумілішою для широкого читача. Відбулася демократизація літературної мови.
Естетичні принципи
Просвітителі відстоювали принцип корисності мистецтва: воно має не лише розважати, але й виховувати, просвіщати.
Естетика Просвітництва тяжіла до ясності, простоти, зрозумілості. Складні алегорії поступилися місцем прямій дидактиці.
Важливим став принцип правдоподібності: події та характери мали відповідати життєвій логіці.
Мистецтво мало бути доступним широким верствам населення, а не лише аристократичній еліті.
Соціальні ідеали
Просвітителі мріяли про суспільство, засноване на розумі, справедливості, рівності перед законом.
Ідеальне суспільство мало забезпечувати кожній людині право на освіту, працю, особисте щастя незалежно від походження.
Важливою була ідея веротерпимості — співіснування різних релігій і філософських поглядів.
Просвітителі відстоювали принцип меритократії — просування по службі за заслугами, а не за походженням.
Педагогічні ідеї
Освіта розглядалася як головний засіб суспільного прогресу. Просвітителі вірили, що освічена людина неминуче стане доброю і справедливою.
Пропагувалося природне виховання, що враховує індивідуальні особливості дитини та розвиває її природні здібності.
Критикувалася схоластична освіта з її зубрінням і формалізмом. Замість неї пропонувалося навчання через досвід і спостереження.
Важливою була ідея загальної освіти — права кожної людини на знання, незалежно від статі та соціального походження.
Вплив на подальший розвиток культури
Ідеї Просвітництва підготували ідеологічну базу для Французької революції та демократичних перетворень у Європі.
Просвітницькі принципи вплинули на формування сучасної системи освіти, науки, права.
Літературні досягнення епохи (реалізм, психологізм, соціальна критика) стали основою для розвитку літератури XIX століття.
Ідеали Просвітництва продовжують впливати на сучасну культуру та суспільне життя.