«Різдвяна історія ослика Хвостика»: образи персонажів

30 жовтня 2025 р.•

Повість Олександра Гавроша «Різдвяна історія ослика Хвостика» населена різноманітними персонажами – від милого ослика до людей добрих і злих. Кожен герой має свій характер та відіграє важливу роль у розвитку сюжету різдвяної історії.

Ослик Хвостик – головний герой

Ослик Хвостик – головний герой твору, який провів дитинство у фермерському господарстві, а зараз мешкає у духовному центрі. Бабусі вважають, що його не можна не полюбити, бо гарненький.

Хвостик сумує за рідними, хоча охоче грається з дітьми, щиро радіє Різдву. Однак, коли батька продають, маленький ослик розпачливо плаче.

Риси характеру Хвостика:

Сміливий і відважний – рятує отця Теодора від Васі Кобри
Винахідливий – знаходить вихід із складних ситуацій
Товариський та дружелюбний
Чуйний до чужого горя
Мрійливий – мріє стати циркачем
Цілеспрямований і наполегливий

Ослик вміє і любить цирк – він бачив виставу і запам'ятав трюки. Хвостик дратує баламутів і бешкетників, не любить обману і брехні. Його мрія – стати циркачем – показує прагнення до чогось більшого, ніж просте існування.

Добрі люди навколо Хвостика

Отець Теодор – це життєрадісний тридцятирічний священник, якого шанують односельці. «Це був життєрадісний тридцятирічний священник, який виглядав майже дитиною. Його рожеве кругле обличчя з лагідними карими очима та довірливою усмішкою одразу викликало симпатію».

Він любить увесь світ, знає, як зацікавити дітей, організувати їх дозвілля, виховує у дітей любов до тварин. Батько трьох дітей. Дбайливий господар ослика, мудрий, добрий, енергійний, працьовитий, врівноважений.

Роман Нечиталюк – сорокарічний чоловік, турботливий батько, має п'ятирічного сина, якого дуже любить. Колишній моряк, працює сторожем у міському парку. Колись мав бізнес, але «прогорів».

Винахідливий, намагається знайти спосіб налагодити стосунки з дружиною. Приязний, має добре серце, любить тварин, рятує ослика, як уміє. Багато читає – що символізує його прагнення до саморозвитку.

Сержант поліції Степан Кузька – випускник поліцейської школи, хоча вважає себе не типовим поліцейським, бо мріє про здійснення подвигу. Отець Теодор називає його поведінку дивною.

Добросовісно виконує свої службові обов'язки, сміливо вступає в протистояння з Василем Коброю. Артистичний, пробував писати вірші – що показує його багатогранність.

Міка та Оніка – добрі та милосердні сестри-близнючки. Сімдесятирічні онучки графа, які живуть у маєтку дідуся. Трудолюбиві, дбайливо доглядали ослика, підлікували його, добре годували, але змушені попрощатися з віслючком, бо надто бояться звинувачення у крадіжці.

Мотиль – пенсіонер-дачник, чоловік ледь за 60 років із світлою енергетикою. Старий робітник, колись потрібний і шанований як майстер із золотими руками. Зварив собі невеличку дачу з обрізків металу.

Миролюбива душа, яка втікає від сварливої дружини, дитя природи. Любить читати і пляшку. Веселий, самоіронічний, а ослик Хвостик вважає його кумедним.

Негативні персонажі

Кривський – кремезний, високий чолов'яга. Сільський голова, який головує 4 терміни, залякуючи та підкуповуючи односельців. Зловживає владою, шанує «принципи». Він не терпить кривди тільки до себе. Нахабний, вміє швидко аналізувати ситуацію.

Образ Кривського – це типовий місцевий можновладець, який використовує свою посаду для особистої вигоди та тиску на людей.

Вася Кобра – прислужник та підлабузник із фігурою «качка», дивиться на всіх нахабно і холодно. Вася не зупиниться ні перед чим, аби виконати волю хазяїна Кривського.

Він не говорить, а діє швидко і безжально. Хитрий, порушує закон, бо впевнений, що господар не залишить його без захисту, хоча вважає, що шанує закон. Типовий образ злочинця, прихованого під маскою законослухняності.

Крадії Гога та Карло – побиті життям чоловіки непевного віку, що мають підозрілий вигляд. Недоумкуваті, боягузливі, нечесні, ліниві, жадібні, жорстокі до тварин.

Довгов'язий Гога упертий, кмітливий, впевнений, що «Бог любить зухвалих». Карло схожий на карлика чи підземного троля, виглядає завжди втомленим. Гога називає його ослом, бо впевнений, що в нього «тупа головешка». У Карла немає власної думки, а якщо вона з'являється, то він ховає її на споді власного серця.

Тваринні персонажі

Кобила Аліса – дванадцятирічна, велика біла кобила зі спокійним та врівноваженим характером. Вона вважає, що важливо мріяти, мрію треба осідлати, бо мрії підкоряються тільки надзвичайно сильним і впертим.

Привітна та мудра коняка, яка ділиться з Хвостиком своїми знаннями. Добре знає звички всіх, хто живе в таборі, розробляє план втечі Хвостика зі стайні барона. Гарна акторка, хороша матуся для своїх дітей, за якими дуже сумує.

Овечка Берта – біленька, ніжна. Артистка-учасниця різдвяної вистави, дуже гордиться цим. Красуня, яка знає собі ціну.

Циганський табір

Джекі-Чан – ромський барон, прозваний так, бо дуже любив фільми актора та вивчив кілька його прийомів. Має взаємну неприязнь з Кривицьким. Запальний, меткий, швидкий, хитрий. Має твердий характер, ніколи свого не упустить. Дуже любить свою кобилу.

Оладар Чікош – тридцятирічний ром, який живе з великою родиною у таборі. Боязливий, хитрий, намагається отримати свій зиск, обдурюючи і Джекі-чана, і Васю Кобру, хоча й розуміє, що йому не пробачать зраду. Ледачий, працював тільки язиком.

Особливі персонажі

Чуча Божий – сільський мешканець, що має чудернацький вигляд і дивакувату поведінку, непристосований до життя. Сорокарічний чоловік з дитячим розумом, ніде не працював, вирізав дерев'яні фігурки пташок.

Він живе на околиці села разом з матір'ю, яку дуже любить і хвилюється за її здоров'я. Говорить мало, сільська молодь навіть вважає, що він німий. Добрий до тварин, допитливий.

Образ Чучі Божого показує, що навіть люди з особливостями розвитку мають добре серце та здатні любити і допомагати.

Єпископ – чоловік з розумним, вольовим обличчям, гарно розуміється на дитячій психології. Мудрий духовний наставник.

Символіка персонажів

Олександр Гаврош створив багатошарову систему персонажів, де кожен символізує певні людські якості. Хвостик – символ невинності та доброти, отець Теодор – віри та любові, Кривський – корупції та зла, Чуча Божий – чистоти душі.

Розподіл персонажів на добрих і злих не є абсолютним. Автор показує, що навіть у крадіях Гозі та Карло є людські риси – страх, бажання вижити. А «круті» персонажі типу Кривського виявляються жалюгідними боягузами.

Тваринні персонажі – Хвостик, Аліса, Берта – наділені людськими якостями та часто виявляються мудрішими за людей. Це підкреслює ідею твору: доброта та чистота серця важливіші за соціальне становище чи навіть вид.

Повість навчає розрізняти справжні цінності від фальшивих, бачити добро навіть там, де його не чекаєш, та вірити в різдвяне диво, яке трапляється з тими, хто зберіг чисте серце.