"Росли укупочці, зросли" аналіз (паспорт) твору
27 липня 2017 р.•
Вірш "Росли укупочці, зросли" є зразком лірики інтимної. Це звернення поета до Бога з проханням про щасливе подружнє життя для всіх, хто прагне одружитися.
Основні характеристики твору
Автор: Тарас Шевченко
Рік написання: 25 липня 1860
Літературний рід: лірика
Жанр: інтимна лірика
Тема: звернення поета до Бога, щоб Всевишній сприяв щасливому подружньому життю кожному, хто прагне одружитися
Ідея: возвеличення гармонії, взаєморозуміння, дружньої підтримки, що є обов'язковою передумовою для подальшого подолання труднощів тим, хто побрався
Основна думка: Не плач, не вопль, не скрежет зуба — / Любов безвічную, сугубу / На той світ тихий принести
Віршований розмір: ямб
Римування: суміжне, кільцеве
Сюжет твору
Ідилічна картина любові, сімейного щастя. Відчувається, що така ж мрія володіє і серцем поета: мати пару, жити в мирі та злагоді, пройти з чистим серцем разом "тяжку дорогу" й не розгубити свого кохання.
Художні засоби
Повтори: «росли-зросли», «розійшлись … зійшлись», «на той світ тихий»
Риторичні оклики: «Неначе й справді розійшлись!», «Подай же й нам, всещедрий боже!»
Епітети: «в тяжкій дорозі», «світ тихий», «любов безвічна»
Звертання: «Подай же й нам, всещедрий боже!»
Ідейний зміст
Автор вважає що саме благополуччя в родині — міцність держави! Щасливе подружнє життя — злагода — довіра — щирість — повага — любов — порозуміння — готовність піти на поступки.
Дитинство ліричного героя асоціюється з грою і сміхом. У потойбічний світ герой поезії "Росли укупочці, зросли" прагне перенести із дійсності безвічну любов.
Поет, звертаючись у творі "Росли укупочці, зросли" до Бога, називає його всещедрим.