Літописна оповідь «Розгром Ярославом печенігів. Похвала книгам»
26 жовтня 2025 р.•
Літописна оповідь «Розгром Ярославом печенігів. Початок великого будівництва в Києві. Похвала книгам» з «Повісті временних літ» розповідає про князя Ярослава Мудрого — видатного державного діяча, полководця та просвітителя.
Розгром печенігів
В літо 1036 року, коли Ярослав перебував у Новгороді, прийшла до нього звістка: печеніги взяли в облогу Київ. Ворожі племена оточили місто і готувалися до штурму.
Ярослав швидко зібрав військо і поспішив на допомогу Києву. Він прийшов з великою силою — з новгородцями та варягами. Князь вишикував свої полки і вийшов назустріч печенігам.
Битва була жорстокою. Бій тривав цілий день. Але до вечора Ярослав переміг — печеніги були розгромлені, їхні залишки втекли в різні боки. З того часу печеніги більше ніколи не нападали на Київську Русь.
На місці перемоги Ярослав наказав збудувати церкву Святої Софії. Це був символ торжества христ��янства над язичництвом, миру над війною.
Велике будівництво в Києві
Після перемоги над печенігами Ярослав зайнявся розбудовою Києва. Він розширив місто, обгородив його високими стінами, збудував нові ворота — Золоті ворота.
Князь звелів будувати церкви, монастирі, школи. За його правління Київ перетворився на один з найкрасивіших і найосвіченіших міст Європи. Іноземці, які відвідували Київ, дивувалися його красі та багатству.
Ярослав турбувався не лише про зовнішню красу міста, а й про духовний розвиток людей. Він розумів: сильна держава — це освічений народ.
Похвала книгам
Князь Ярослав дуже любив книги. Він збирав їх, читав днями і ночами. За його наказом було зібрано багато писарів, які переписували книги з грецької мови на слов'янську.
Ярослав заснував бібліотеку при Софійському соборі — першу велику книгозбірню на Русі. У ній зберігалися книги релігійного та світського змісту.
Літописець вкладає в уста Ярослава гарні слова про книги: «Велика користь від книжкового навчання! Книги — це ріки, що наповнюють Всесвіт мудрістю. У книгах — неосяжна глибина. Книгами ми втішаємося в печалі, вони — узда стриманості».
Літопис підкреслює: Ярослав «насіяв книжні слова в серця вірних людей». Князь розумів, що освіта — це найкраща інвестиція в майбутнє держави.
Значення діяльності Ярослава
Ярослав Мудрий увійшов в історію не лише як видатний полководець, а насамперед як просвітитель, будівничий, законодавець. Він створив перший писаний збірник законів — «Руську Правду».
За часів Ярослава Київська Русь досягла найвищого розквіту. Київ називали «суперником Константинополя», дочки Ярослава виходили заміж за європейських королів, а сам він мав титул «тесть Європи».
Літописна оповідь показує ідеал правителя: він має бути і воїном (захищати державу), і будівничим (розбудовувати міста), і просвітителем (підтримувати освіту та культуру). Саме таким був Ярослав Мудрий.
Коментарі