«Садок вишневий коло хати» Тараса Шевченка: аналіз вірша

7 жовтня 2025 р.•

Вірш «Садок вишневий коло хати» Тараса Шевченка — справжній шедевр української поезії. Це твір про красу української природи, гармонійне життя селянської родини та мрію про щасливе життя.

Паспорт твору

Автор: Тарас Шевченко
Рік написання: 19-30 травня 1847 року
Рід літератури: Лірика
Вид лірики: Пейзажна
Жанр: Вірш (твір написано у народному стилі, він став народною піснею, покладений на музику Я. Степовим)
Розмір вірша: ямб

Тема: зображення мальовничої української природи, весняного вечора в українському селі.

Ідея: замилування простим, природним ладом трудового життя з чергуванням праці і відпочинку.

Основна думка: Т. Шевченко звеличує красу українського народу, його працьовитість та гармонійне життя в єдності з природою.

Сюжет вірша

У творі «Садок вишневий коло хати» відтворено картину весняного вечора в українському селі. Прості, зримі, пластичні образи постають із народно-естетичних і морально-естетичних уявлень.

Сила емоційного впливу твору — в природності й рельєфності малюнку, у його світлому настрої. У вірші відобразилась мрія поета про щасливе, гармонійне життя. Ця мрія різко контрастувала з дійсністю, у якій поет-в'язень створював свою поезію.

Умовно цей вірш можна поділити на 4 епізоди:

1-й епізод — вечір. Закінчився робочий день, повертаються з поля плугатарі.
2-й епізод — ідуть співаючи дівчата.
3-й епізод — біля хати зібралась на вечерю сім'я.
4-й епізод — непомітно надходить ніч. Все завмирає, тільки чути голоси дівчат та невтомного соловейка.

«Сім'я вечеря коло хати, / Вечірня зіронька встає. / Дочка вечерять подає, / А мати хоче научати, / Так соловейко не дає».

Серед такої природи людині весело і спокійно. Шевченко змалював дружну сім'ю, де панує взаємоповага, любов і гармонія.

Художні засоби

Справжнім шедевром є поезія «Садок вишневий коло хати». У ньому немає узвичаєних художніх засобів, жодних барв. Вечір в Україні постає перед читачем у всій своїй красі завдяки простим, але виразним образам.

Епітети: садок вишневий, вечірня зіронька, маленькі діточки.

Метафори: хрущі гудуть, зіронька встає, соловейко не дає.

Зменшено-пестливі слова: маленьких діточок, соловейко — підкреслюють ніжне ставлення автора до зображуваного.

Образи: вишневий сад зелений і темні ночі, синє море, червона калина, зелені байраки, небо блакитне.

Чудові картини природи, працю і побут селянської родини бачимо за допомогою зорових і слухових образів, створених поетом.

Композиція та римування

Композиція: 3 строфи по п'ять рядків кожна.

Настрій: спокійний, радісний, задоволений, гармонійний.

Текст вірша з римами:

Садок вишневий коло хати,
Хрущі над вишнями гудуть,
Плугатарі з плугами йдуть,
Співають ідучи дівчата,
А матері вечерять ждуть.

Сім'я вечеря коло хати,
Вечірня зіронька встає.
Дочка вечерять подає,
А мати хоче научати,
Так соловейко не дає.

Поклала мати коло хати
Маленьких діточок своїх;
Сама заснула коло їх.
Затихло все, тілько дівчата
Та соловейко не затих.

Римування в вірші: перший рядок римується з четвертим, другий — з третім (схема АБВАБ). Це створює особливу мелодійність та музичність твору.

Значення твору

Поезія викликає почуття гордості і захоплення красою природи. Вона показує ідеальну картину українського життя, де людина живе в гармонії з природою, де панують любов і злагода в родині.

Написаний у найтяжчі роки заслання, цей вірш став для Шевченка способом зберегти в пам'яті та серці образ рідної України. Він протиставляє важкій реальності заслання світлу мрію про мирне, щасливе життя на рідній землі.

Твір став народною піснею, що свідчить про його глибинний зв'язок з українською душею. Простота і природність образів, музичність вірша зробили його одним із найулюбленіших творів Шевченка.

«Садок вишневий коло хати» — це гімн українській родині, українській природі, українському життю. Це мрія про щастя, яка живе в серці кожного українця.