Що таке антифразис?
20 квітня 2025 р.У цій статті ми розглянемо антифразис – один із найцікавіших стилістичних прийомів, який часто зустрічається як у художній літературі, так і в повсякденному мовленні. Цей прийом дозволяє автору висловлювати своє ставлення до зображуваного через контраст між буквальним та імпліцитним значенням слів або виразів. Розуміння антифразису збагачує наше сприйняття тексту та допомагає краще відчути авторський задум, особливо в творах української літератури, де цей прийом має багату традицію використання.
Визначення та сутність антифразису
Антифразис (від грец. antiphrasis – протимовлення) – це троп, що ґрунтується на вживанні слів у протилежному значенні, тобто з прямо протилежною семантикою до буквального значення. На відміну від іронії, яка передбачає ширший контекст і може охоплювати більші фрагменти тексту, антифразис зазвичай реалізується в межах одного слова чи короткого виразу.
Наприклад, коли про надзвичайно високу людину говорять «от коротун!», або нездару називають «майстром», лінивого – «трудягою» – це антифразис. Подібно до іронії, антифразис вимагає від читача розуміння контексту та здатності розпізнавати протилежний зміст висловлювання.
Літературознавець Михайло Наєнко визначає антифразис як «спеціальний прийом контрасту між буквальним значенням слова і тим змістом, який вкладає в нього автор». Ця особливість робить антифразис потужним засобом вираження оцінки, ставлення, емоції.
Важливо розуміти, що антифразис – це не просто заперечення, а заміна значення на протилежне, що створює особливий стилістичний ефект: іронічний, сатиричний, гумористичний, а іноді й трагічний.
Антифразис та споріднені стилістичні засоби
Антифразис тісно пов'язаний з іншими стилістичними засобами, зокрема з:
1. Іронією – яка є ширшим поняттям і може виражатися через антифразис. Якщо іронія може охоплювати цілі тексти і реалізуватися через різні мовні засоби, то антифразис – це конкретний троп, спосіб вираження іронії через зміну значення слова на протилежне.
2. Евфемізмом – який пом'якшує вираження, тоді як антифразис надає висловлюванню протилежного значення. Наприклад, «він пішов від нас» (евфемізм) і «молодець, гарну справу зробив!» (антифразис щодо негативного вчинку).
3. Сарказмом – який є гострою, їдкою формою іронії, часто з елементами антифразису. Наприклад, у фразі «Яка прекрасна погода!» під час зливи антифразис посилює саркастичний ефект.
4. Оксюмороном – який поєднує протилежні за змістом поняття, тоді як антифразис передбачає заміну значення на протилежне в контексті. Наприклад, «гаряча крига» (оксюморон) і «гарна поведінка» (антифразис щодо поганої поведінки).
Антифразис може функціонувати як основа для створення цих та інших стилістичних фігур, збагачуючи мовне полотно твору додатковими відтінками значень.
Функції антифразису в художньому тексті
Антифразис виконує в художньому тексті низку важливих функцій:
1. Оцінна функція – виражає авторське ставлення до зображуваного через контраст значень: «От розумник!» (про дурня).
2. Характеротворча функція – розкриває характер персонажів через особливості їхнього мовлення, зокрема через використання антифразису.
3. Гумористична функція – створює комічний ефект через очевидну невідповідність між сказаним і реальністю: «Ну ти й богатир!» (про фізично слабку людину).
4. Сатирична функція – викриває суспільні вади, хиби характеру через контрастне використання позитивно забарвлених слів: «чесний політик», «безкорисливий олігарх».
5. Емоційно-експресивна функція – підсилює емоційне забарвлення висловлювання, надає йому більшої виразності.
6. Евфемістична функція – пом'якшує негативну оцінку через позитивне формулювання з протилежним підтекстом.
7. Інтелектуально-ігрова функція – створює інтелектуальну гру з читачем, який має «розшифрувати» справжнє значення.
Професор Олександр Потебня зауважував, що «антифразис – це не просто заміна значення, а особливий спосіб мислення, який дозволяє через заперечення стверджувати і через протиставлення поєднувати».
Антифразис в українській літературі
Українська література демонструє багате й різноманітне використання антифразису:
1. Іван Котляревський в «Енеїді» широко використовує антифразис для створення комічного ефекту та характеристики персонажів: «Енеус наш був парубок моторний і хлопець хоть куди козак» (іронічна характеристика через антифразис, оскільки далі Еней показаний не таким однозначно позитивним).
2. Тарас Шевченко часто використовує антифразис із викривальною метою: «Добре, батьку, / Що не вмер ти в Петербурзі, / А вмер в Туреччині...» (у поемі «Сон»), де антифразис підкреслює абсурдність ситуації.
3. Іван Франко використовує антифразис для соціальної сатири: «От де життя! От де воля! / От де рай розкішний!» (про важке життя робітників).
4. Леся Українка майстерно використовує антифразис у драматичних творах для розкриття внутрішніх конфліктів персонажів та підкреслення трагічності ситуацій.
5. Остап Вишня створив цілу систему комічних засобів на основі антифразису: «Ну й красень!», «Оце так мисливець!» (про антигероїв своїх гуморесок).
6. Валер'ян Підмогильний використовує антифразис для психологічної характеристики своїх героїв, показуючи розбіжність між їхніми словами та справжніми почуттями.
7. Олесь Гончар, Павло Загребельний, Ліна Костенко звертаються до антифразису для створення глибоких філософських підтекстів у своїх творах.
8. Сучасні українські письменники – Юрій Андрухович, Оксана Забужко, Сергій Жадан – активно експериментують з антифразисом, створюючи нові форми його використання в постмодерністському контексті.
Антифразис у різних жанрах та стилях
Використання антифразису варіюється залежно від жанру та стилю твору:
1. У комедії та сатирі антифразис є одним із ключових засобів створення комічного ефекту, викриття суспільних вад. Наприклад, у комедіях Івана Карпенка-Карого, Михайла Старицького.
2. У трагедії антифразис може підкреслювати трагічність ситуації через контраст між сказаним і реальним. Наприклад, у драмах Лесі Українки.
3. У ліриці антифразис часто використовується для вираження складних, амбівалентних почуттів ліричного героя. Наприклад, у поезіях Ліни Костенко.
4. У публіцистиці антифразис служить засобом полеміки, вираження авторської позиції, критики суспільних явищ.
5. У пародіях та бурлескних творах антифразис є основним прийомом перевертання, «вивертання навиворіт» первинного тексту.
6. У постмодерністській літературі антифразис стає засобом мовної гри, деконструкції усталених значень, створення багаторівневої іронії.
Цікаво, що антифразис може мати різне стилістичне забарвлення: від легкої іронії до їдкого сарказму, від доброзичливого гумору до нищівної сатири. Це робить його універсальним засобом для різних авторських інтенцій.
Антифразис у мовленні та культурі
Антифразис вийшов далеко за межі літератури і став важливим компонентом повсякденного мовлення та культури:
1. У розмовному мовленні антифразис часто використовується для вираження оцінки: «Ну ти молодець!» (про невдалий вчинок), «Красно дякую!» (про неприємність).
2. У народній творчості антифразис є важливим компонентом прислів'їв, приказок, анекдотів: «З такої розкоші можна й ноги простягнути» (про бідність).
3. У політичному дискурсі антифразис часто стає засобом полеміки, критики опонентів: «великий реформатор», «видатний стратег» (про невдалого політика).
4. У медіапросторі антифразис функціонує як засіб створення заголовків, слоганів, рекламних текстів, які привертають увагу через парадоксальність.
5. У мемах та інтернет-фольклорі антифразис є одним із найпопулярніших прийомів створення комічного ефекту.
6. У міжособистісній комунікації антифразис може бути засобом встановлення контакту, створення невимушеної атмосфери, вираження близькості (коли близькі люди можуть називати один одного жартівливими «антифразисними» іменами).
Психологи відзначають, що здатність розуміти й використовувати антифразис є ознакою високого рівня мовного й емоційного інтелекту, оскільки вимагає розуміння контексту, підтексту, нюансів спілкування.