Сергій Єфремов: біографія
27 січня 2025 р.•
Сергій Єфремов (1876–1939) — одна з найвизначніших постатей українського інтелектуального та політичного життя першої половини XX століття. Він був не лише глибоким літературним критиком та істориком, але й активним учасником визвольних змагань, одним із засновників Української Центральної Ради. Його життя — це приклад самовідданого служіння українській ідеї.
Ранні роки та освіта
Повне ім'я: Сергій Олександрович Єфремов
Дата народження: 6 (18) жовтня 1876 року
Місце народження: село Пальчик, Київська губернія (нині Черкаська область)
Дата смерті: 31 березня 1939 року
Місце смерті: Володимирський централ, Росія
Освіта: закінчив юридичний факультет Київського університету Святого Володимира
Походив зі священицької родини. Справжнє прізвище — Охріменко.
Наукова та громадська діяльність
Єфремов — автор фундаментальної праці 'Історія українського письменства', яка стала класикою українського літературознавства. Він був одним із засновників Української демократично-радикальної партії та Товариства українських поступовців.
Він активно займався журналістською та видавничою діяльністю, співпрацював з багатьма українськими виданнями, був одним з керівників видавництва 'Вік'.
Політична кар'єра та репресії
У 1917 році став членом Української Центральної Ради та генеральним секретарем з міжнаціональних справ. Після встановлення радянської влади залишився в Україні, працював в Всеукраїнській академії наук.
У 1929 році був заарештований як керівник вигаданої 'Спілки визволення України' і засуджений до розстрілу, який замінили на 10 років ув'язнення. Загинув у таборі.
Внесок та спадщина
Сергій Єфремов залишив по собі величезну наукову спадщину. Його діяльність стала важливим етапом у формуванні української національної ідеї та становленні української науки. Його 'Щоденники' є безцінним джерелом для розуміння епохи.