Шекспір "Сонет 130": аналіз
25 вересня 2025 р.•
Сонет 130 Шекспіра аналіз допоможе визначити тему, ідею, художні засоби твору та підготувати літературний паспорт. Вільям Шекспір у цьому сонеті створює образ кохання, що пережив століття.
Вільям Шекспір Сонет 130 аналіз
Сонет № 130 присвячений смаглявій коханій ліричного героя, а її поетичний портрет - центральною темою. Утім, пошуки імені коханої В. Шекспіра - марна справа, оскільки митець писав не про якусь реальну жінку, а створював сам образ кохання, що пережив століття. Не так вже й важливо, кому насправді поет присвячував свої сонети, головне, що він розкрив усе багатство й розмаїття проявів кохання, невмирущість цього почуття в часі.
Тема: природна краса земної жінки
Ідея: земна жінка - найкраща
Ліричний герой: захоплюється природною красою земної жінки
Художні засоби: порівняння: "мов з дроту чорного коса", "корал ніжніший за її уста"
Особливості сонета 130
Весь вірш побудований на порівнянні коханої з тим ідеалом, який раніше описувався у сонетах: очі як зорі, вуста як корали; шкіра біла, мов сніг; щоки як троянда; тіло пахне, мов фіалка. Автор упевнено і навіть з викликом описує усю невідповідність коханої загальноприйнятим канонам краси і робить висновок про те, що він щирий у своєму вірші та ставленні до жінки, на відміну від тих поетів, які перебільшували принади своїх дам.
У сонеті В. Шекспіра оспівується природна краса земної жінки, вона не ідеалізується, як у сонетах Ф. Петрарки. Шекспір майстерно добирає слова на честь жінки, у тому числі вдається до порівняння задля увиразнення її рідкісної, виняткової краси ("rare"), в українському перекладі "найкраща з-поміж всіх").
В українському перекладі виникають нові образи, близькі українському фольклору. Так, лірична героїня в перекладі твору "дише так вона, як дишуть люди", а "не конвалії між диких трав". В оригіналі твору подих порівнюється з витонченими парфумами.
Коментарі