«Сосонка» Олени Пчілки: аналіз оповідання

3 вересня 2025 р.•

Оповідання «Сосонка» Олени Пчілки — це глибокий твір про долю, щастя і прагнення до кращого життя. Автор майстерно переплітає історії сосонки та хлопчика Івася, показуючи їхню спільну долю.

Паспорт твору

Автор: Олена Пчілка
Жанр: соціальне оповідання

Тема: відображення духовного світу героїв, їхніх переживань і прагнень.

Ідея: відтворення світу людини і природи в їхній нерозривній єдності.

Основна думка: прагнення до щастя властиве і людині, і природі. Проте не завжди мрії здійснюються.

Сюжетні лінії: твір має три паралельні сюжетні лінії — історія сосонки, історія життя Івася, панське життя.

Головні герої: Івась, Сосонка.
Персонажі: переважно із українського панства та селянства.

Сюжет: доля Сосонки

На початку твору ми бачимо, як сосонка величається, красується перед своїми сусідками — березами та липками: «Стоїте деркачами?.. Ой світе мій, яка ж я гарна та велична!» Весь час вона підкреслювала свою красу і шляхетність.

Та недовго втішалася наша сосонка: спочатку її зрубали, один вечір помилувалися, а потім викинули і поставили замість віхи. Учора вона була така велична, а сьогодні нікому не потрібна.

Доля сосонки символізує мінливість життя, непередбачуваність долі. Те, що здавалося прекрасним і вічним, може миттєво зникнути. Краса і величність не гарантують щастя.

Сюжет: доля Івася

Головний герой твору Івась переживає радість і захоплення, коли його беруть на службу в панський дім. Здавалося б, це шанс на краще життя, на виклик з бідності.

Але коли він покинув рідний дім, то охопили його і смуток, і страх, і розпач: «Був він Івась, а то став уже «Ванька»… Одно слово, за попихача в усіх». У чужій хаті з ним поводилися зневажливо, принижували, б��ли.

Не витримав Івась чужої хати. Втік він додому, де його відігріли, нагодували, ніхто не бив. Адже недаремно кажуть у народі: «Ліпше своя хата, ніж чужі палати».

Доля Івася паралельна долі сосонки — обидва мріяли про краще, але зіткнулися з жорстокою реальністю. Обидва повернулися туди, звідки вийшли, але вже змінені досвідом.

Паралелізм у творі

У цьому творі Олена Пчілка майстерно поєднує реальне і казкове. Сосонка — дерево, але воно говорить, мислить, має почуття. Це казковий елемент. Івась — реальний хлопчик з бідної родини. Але їхні долі переплітаються.

Спільне між Сосонкою та Івасем:

Обидва мріяли про велич і красу
Обидва опинилися в чужому, ворожому середовищі
Обидва були зневажені і принижені
Обидва зрозуміли цінність рідного дому

Людина виявила себе байдужою до природи — зрубала красиву сосонку, помилувалася і викинула. Так само панство виявило себе байдужим до Івася — взяло його, поводилося жорстоко і зневажливо.

Головна ідея

Олена Пчілка показує, що і людина, і природа однаково страждають від байдужості, жорстокості, несправедливості. Обидва прагнуть щастя, краси, визнання, але не завжди їх отримують.

Твір вчить нас:

Цінувати те, що маємо
Не гнатися за химерними мріями, забуваючи про справжні цінності
Любити рідний дім, адже «ліпше своя хата, ніж чужі палати»
Бережно ставитися до природи
Не зневажати інших через їхнє походження чи становище

Оповідання «Сосонка» — це також соціальна критика. Олена Пчілка показує несправедливість суспільного устрою, де панство може знущатися над бідними, а потім викидати їх, як викинули сосонку.

Твір залишає гіркий присмак: і сосонка, і Івась повернулися додому, але їхні мрії розбилися. Проте вони здобули важливий досвід і зрозуміли, що справжня цінність — у рідному домі, у любові близьких, а не у зовнішньому блиску.