"Сватання на Гончарівці" аналіз
23 січня 2016 р.•
Комедія "Сватання на Гончарівці" Григорія Квітка-Основ'яненка є одним з найкращих зразків української драматургії XIX століття. Твір розкриває життя та побут простого українського народу, висвітлюючи важливі соціальні проблеми того часу.
Основні характеристики твору
Автор — Григорій Квітка-Основ'яненко
Рік написання — 1836
Жанр — Соціально-побутова комедія
Тема: Показ життя та побуту простого українського народу
Ідея: засудження соціальної нерівності та уславлення палкого почуття кохання.
Головні герої: Прокіп Шкурат, його дружина Одарка й донька Уляна; кріпак Олексій і його дядько-солдат Осип Скорик, селянин Павло Кандзюра і його син Стецько, приятель і «підбрехач» Осипа Скорика Тиміш, дівчата-подруги Уляни.
Проблематика "Сватання на Гончарівці"
– батьки і діти;
– людина і суспільство;
– кохання та сімейне щастя;
– соціальна нерівність;
– проблема пияцтва.
– людина і суспільство;
– кохання та сімейне щастя;
– соціальна нерівність;
– проблема пияцтва.
Сюжет "Сватання на Гончарівці"
Одарка Шкурат свариться зі своїм чоловіком Прокопом, бо той п'є. Невдовзі до них підходить Кандзюба і пропонує посватати їхню доньку Улянку за свого сина Стецька. Спочатку Одарка з чоловіком проти — бо всі знають, що в Стецька немає клепки в голові, але зважаючи на його богатство, погоджуються. Сама ж Улянка проти такого шлюбу, бо їй подобається Олексій, але він кріпак. Олексій розуміє, що Уляну хочуть силою видати заміж за дурня й б'є Стецька, щоб той відмовився від дівчини, та Стецько не погоджується, бо дуже боїться свого батька. За допомогою хитрощів Олексійового дядька Уляна одружується з Олексієм, а Стецькові дають гарбуза.