Аналіз літописної оповіді «Святослав укладає мир з греками. Смерть Святослава»
18 вересня 2025 р.•
«Святослав укладає мир з греками і повертається до Києва. Смерть Святослава» — літописна оповідь із «Повісті временних літ» про князя-воїна Святослава, його походи на Візантію та трагічну загибель від печенігів.
Загальна характеристика
Джерело: «Повість временних літ»
Час подій: 964–972 роки
Автор літопису: літописець Нестор
Головний герой: князь Святослав Ігоревич
Тема: воєнні походи Святослава, його перемоги та трагічна загибель.
Образ князя Святослава
Святослав — це князь-воїн, який все життя провів у походах.
Простота та аскетизм: «Не возив він за собою ні воза, ні казанів, не варив м'яса, а тонко нарізавши конину, або звірину, або воловину, підсмажував на вогні. Не мав він і шатра, а спав, підстилаючи у голови пітник із сідлом.»
Рівність з воїнами: Святослав жив так само, як його дружина. Це викликало повагу та відданість воїнів.
Відкритість: «Іду на ви» — Святослав попереджував ворогів про свій похід. Це ознака лицарської честі.
Хоробрість: У бою зі стотисячним військом греків Святослав не зла��ався: «Нам нема куди відступати; хочемо чи не хочемо — треба битися.»
Особистий приклад: «Я піду попереду вас. Якщо моя голова ляже, то про свої потурбуйтеся самі.»
Хитрість греків і мудрість Святослава
Греки хотіли уникнути битви і запропонували данину. Вони запитали: «Скільки вас?»
Святослав сказав: «Двадцять тисяч», хоча насправді було лише десять. Це була військова хитрість — залякати ворога.
Але греки теж підступили: виставили стотисячне військо замість данини.
Святослав не здрігнувся і переміг навіть у такій нерівній битві.
Після перемоги греки заплатили данину «на убитих» — Святослав вимагав гроші навіть за полеглих воїнів, щоб їхні родини отримали компенсацію.
Трагічна загибель
У 972 році, повертаючись з походу через дніпровські пороги, Святослав потрапив у засідку печенігів.
Печенізький князь Куря вбив Святослава і зробив чашу з його черепа: «зробили чашу із черепа, обкувавши його, і пили з черепа печеніги».
Це був варварський звичай — пити з черепа переможеного ворога, щоб перейняти його силу.
Трагедія Святослава: він переміг греків, але загинув від печенігів, яких міг би уникнути, якби послухав пораду повернутися іншим шляхом.
Ідея та значення
Ідея: прославлення хоробрості, відданості воїнському обов'язку, єдності князя з дружиною.
Оповідь показує два боки воїнської долі: славу перемог і трагедію загибелі.
Святослав — приклад лицарської честі, мужності, любові до вітчизни.
Але його доля — застереження: воїн має бути не лише хоробрим, а й обережним, мудрим.
Художні особливості
Лаконічність: літописець передає події стисло, без зайвих деталей.
Діалоги та прямі мови: промова Святослава перед битвою — яскравий зразок воїнського красномовства.
Символічні деталі: череп-чаша як символ трагічного кінця великого воїна.
Епічність: урочистий тон розповіді, величний образ князя-героя.
Коментарі