«Світи, світи, місяченьку»: аналіз родинно-побутової пісні
26 жовтня 2024 р.•
«Світи, світи, місяченьку» — це родинно-побутова пісня, що змальовує класичний «любовний трикутник»: дівчина кохає парубка, а той знаходить собі іншу. У творі передано глибокі переживання покинутої дівчини, її спогади про щасливе минуле та прокльони на адресу розлучниці.
Паспорт твору
Тема: зображення страждань дівчини через те, що її залишив коханий заради іншої, та її прокльони з цього приводу.
Ідея: засудження зради в коханні та тих, хто стає причиною розлучення закоханих.
Основна думка: «Щоб ті трави повсихали, що так рано цвіли, / Щоб ті люди щастя не мали, що нас розлучили».
Жанр: родинно-побутова пісня (інтимна лірика).
Художні засоби
- Повтори: «Світи, світи…», «прийди, прийди…», «я бо до тебе», «щоб ті…», «мій миленький».
- Звертання: «Світи, світи, місяченьку», «прийди, прийди, мій миленький».
- Контраст: «…сухі дуби цвіли — зелені пов’яли», що символізує зміну щастя на горе.
Символізм у пісні
Дівчина нагадує про щирість їхніх минулих стосунків, коли від сили кохання «й сухі дуби цвіли». Коли ж вони розлучилися, то й «зелені пов’яли». Вона ладна стати пташкою, щоб прилетіти до милого на розмову, і картає тих, хто їх розлучив, натякаючи, що на чужому нещасті свого щастя не збудуєш. Використання діалогів, повторів та поетичного паралелізму робить твір художньо довершеним.