Сюжет оповідання «Хамелеон» Чехова

27 січня 2025 р.•

Оповідання «Хамелеон» Антона Чехова розповідає про поліцейського, який вирішує конфлікти не за справедливістю, а залежно від того, який статус займають люди в суспільстві. Цей твір демонструє, як соціальний статус може впливати на прийняття рішень та поведінку людей.

Експозиція: Початок подій

Розповідь починається з опису базарної площі. Поліцейський наглядач Очумєлов йде через площу у новій шинелі і з вузликом у руці. За ним крокує городовий Єлдирін з решетом, наповненим конфіскованим агрусом.

Навколо тиша. Відкриті двері крамниць і шинків дивляться понуро, як голодні пащі, коло них немає навіть жебраків. Це створює атмосферу порожнечі та затишшя перед майбутнім конфліктом.

Зав'язка: Конфлікт з собакою

Раптом тишу порушує крик. Золотих справ майстер Хрюкин скаржиться, що його вкусила собака за палець. Він показує поранений палець і вимагає справедливості.

Очумєлов негайно береться за справу. Спочатку він вирішує, що собаку треба знищити, а її господаря покарати. Він навіть наказує Єлдиріну зняти з собаки шинель, щоб не псувати державне майно.

Розвиток дії: Зміна позиції

Ситуація починає змінюватися, коли хтось з натовпу висловлює припущення, що собака може належати генералу Жигалову. Очумєлов миттєво змінює свою позицію.

Тепер він починає захищати собаку та звинувачувати Хрюкина в тому, що той сам спровокував ситуацію. Очумєлов навіть звинувачує Хрюкина в тому, що він цигаркою дражнив собаку.

Деталь, яка підкреслює зміну настрою Очумєлова: він то знімає, то одягає шинель. Його кидає то в жар, то в холод від страху, що він прийме неправильне рішення та образить високопоставлену особу.

Кульмінація: Вирішальний момент

Кульмінація настає, коли з'ясовується, що собака дійсно може належати генералу. Очумєлов стає ще більш обережним та ввічливим.

З'являється генеральський кухар Прохор, який підтверджує, що собака належить братові генерала Жигалова - Володимиру Івановичу Жигалову. Це остаточно змінює ставлення Очумєлова до ситуації.

Розв'язка: Фінал історії

Дізнавшись, що собака належить братові генерала, Очумєлов повністю змінює свою позицію. Тепер він погрожує Хрюкіну та наказує йому не турбувати собаку.

Очумєлов віддаляється разом з Єлдиріном, а собака залишається безкарною. Хрюкин залишається з пораненим пальцем та відчуттям несправедливості.

Фінал оповідання показує, що справедливість не має значення, якщо поруч є впливові люди. Очумєлов діє не за принципами, а залежно від соціального статусу учасників конфлікту.

Композиційні особливості

Основний композиційний прийом у творі - повторення ситуації («чия собака?»). Це повторення підкреслює пристосуванство Очумєлова та показує, як він змінює свою думку залежно від обставин.

Важливу роль відіграють деталі: шинель Очумєлова стає символом його стану. Коли він знімає шинель - це означає, що він невпевнений та хвилюється. Коли одягає - він намагається виглядати впевнено.

За жанром «Хамелеон» - сатиричне оповідання, в якому Чехов висміює людські пороки, зокрема чиношанування та пристосуванство. Назва твору символічна: не тільки Очумєлов є «хамелеоном», але й усі оточуючі змінюють свою думку залежно від обставин.

Символіка назви

Назва оповідання «Хамелеон» символічна і дуже підходить до характеру головного героя. Як хамелеон міняє свій колір, так і Очумєлов змінює свою думку, як тільки чує думку інших.

Найсумніше те, що такі люди - зовсім не вигадка письменника, а зустрічаються й досі в реальному житті. Чехов показує, що проблема пристосуванства та чиношанування актуальна в будь-який час.