Микола Гоголь «Тарас Бульба»: аналіз повісті
28 серпня 2025 р.•
Повість Миколи Гоголя «Тарас Бульба» відкриває легендарний світ запорозького лицарства й ставить перед читачем запитання про вірність батьківщині, сім'ї та вірі. Нижче - структурований аналіз твору для швидкої підготовки до уроку.
Літературний паспорт
Автор: Микола Васильович Гоголь
Рік створення: перша редакція 1835, доповнена редакція 1842
Жанр: історична повість з елементами героїчного епосу й романтичної легенди
Рід літератури: епос
Тема: боротьба запорозького козацтва проти польської шляхти та турецько-татарських наїзників, зображення життя Січі
Ідея: прославлення військового товариства, колективної честі, самопожертви заради віри й свободи
Головна думка: справжня слава народжується вірністю спільноті, а зрада батьківщини прирікає на забуття
Проблематика та художні особливості
Повість порушує проблеми патріотизму, морального вибору, ціни людського життя у війні, конфлікту між боргом і особистим почуттям. Важливими є питання батьківської влади, релігійної вірності, взаємин народів.
Ознаки романтизму: ідеалізовані характери героїв, піднесена стилізація битв, поєднання легенди з історичними фактами, контраст між героїчним і побутовим.
Гоголь поєднує епічні описи народного життя з психологічними сценами (страта Остапа, зрада Андрія), використовує народнопоетичні образи, символічні деталі (Січ як вільний світ).
Композиція й сюжет
Експозиція - повернення Остапа й Андрія з бурси до батьківського дому, знайомство з характером Тараса.
Зав'язка - виїзд родини на Запорозьку Січ та присяга синів військовому товариству.
Розвиток дії - походи запорожців, облога Дубна, подвиг Остапа, внутрішній конфлікт Андрія між коханням і козацькою честю.
Кульмінації декілька: страта Андрія батьком, захоплення Остапа в полон і його мученицька смерть у Варшаві, останній бій Тараса.
Розв'язка - полон і страта Тараса Бульби, але моральна перемога козаків, адже пам'ять про них стає легендою.
Образи та характеристики
Тарас Бульба - полковник старого гарту, суворий захисник віри й товариства. Для нього честь війська й свобода народу важливіші за родинні зв'язки.
Остап - старший син, уособлення козацької мужності. Він приймає тортури з незламною гідністю, повторюючи шлях батька.
Андрій - молодший син, схильний до романтичних мрій. Кохання до польської панночки перетворює його на зрадника; Бульба особисто карає сина, бо закон Січі вище крові.
Янкель - єврей-шинкар, який балансує між таборами заради вигоди, але зрештою допомагає Тарасу дістатися Варшави.
Польська панночка символізує спокусу іншого світу, а її служниця-татарка стає посередницею між Андрієм і ворогами.
Образ матері Остапа й Андрія - лірична нота; через її безмовний біль Гоголь показує ціну війни для жіночої долі.
Коментарі