«Тарас Бульба» Гоголя: план повісті

Структура повісті охоплює головні віхи та дозволяє побачити логіку становлення персонажів:

1. Повернення з бурси: Андрій та Остап приїздять до батьківського двору, отримують від Тараса настанову про справжню козацьку школу.
2. Дорога на Січ: контраст міського життя та степового простору, перше загартування синів.
3. Запорізький побут: знайомство з неписаними законами Січі, сварка з курінним отаманом і вибори нового отамана.
4. Похід на ляхів: страшна новина з Правобережжя стає приводом для війни.
5. Облога Дубна: Андрій зустрічає полячку і потрапляє у конфлікт між коханням і присягою.
6. Зрада Андрія: нічний перехід до ворога, поєдинок із Тарасом і батьківський постріл.
7. Полон Остапа: героїчний бій, у якому старший син опиняється в кайданах.
8. Варшава: Тарас інкогніто вирушає в столицю, аби врятувати Остапа, та стає свідком страти.
9. Помста і смерть: останні рейди загартованого козака, його захоплення поляками і спалення на стовпі.

• Дві траєкторії: паралельно відстежується шлях Андрія та Остапа, що показує, як одна сім'я втілює два сценарії служіння батьківщині.
• Переломні моменти: сцена зради та сцена страти є кульмінаціями, що формують ідею твору.
• Географія подій: пересування героїв від батьківської хати до Варшави відображає масштаб трагедії.

Гоголь переносить дії в XVI століття, хоча пише в XIX - це допомагає говорити про міфологізацію козацтва та створення національного міфу.

Особиста драма сім'ї Бульбів вплітається у ширший національний наратив, що робить повість не лише історією про окрему родину, а й про долю всього народу.