«Теплота родинного інтиму» С. Чернілевського аналіз
Вірш «Теплота родинного інтиму» Станіслава Чернілевського — це ліричне оспівування материнської любові та родинного тепла. Своїм віршем автор доводить, що сім'я — найвища цінність для людини.
«Теплота родинного інтиму» аналіз (паспорт)
Автор: Станіслав Чернілевський
Рід літератури: лірика
Вид лірики: філософська
Жанр: ліричний вірш
Рік написання: 1982
Збірка: Рушник землі (1986)
Тема: згадування письменником про рідну хату, власне дитинство, матір, її доброту, щирість душі.
Ідея: уславлення найсвятішого для кожної людини — материнської любові, батьківської хати, щасливих років дитинства.
Основна думка: кожна людина ніколи не забуде і пам'ятатиме те рідне місце, де вона народилася, теплоту батьківської оселі, чарівне дитинство.
Віршовий розмір: п'ятистопний хорей
Художні засоби «Теплота родинного інтиму»
Метафора: «досвіток не скрес», «полум'я гуляє по гіллю», «гіркотина зникає», «печія не катує серце», «душа світає»
Епітет: «світанковий вогонь»
Зменшувальні суфікси: мотузочком, малесенька
Станіслав Чернілевський використовує виразну метафору «мотузочком диму / Хату привязала до небес», позначаючи таким чином, що мати розтопила піч і дим піднявся вгору.
За допомогою персоніфікації «полумя гуляє», «печія не катує» створюються яскраві образи родинного затишку й тепла.
«Теплота родинного інтиму» образи
Вогонь у печі — символ сили і єдності родини
Образ неба — символ миру
Образ хати, привязаної до неба, передає ставлення автора до батьківської хати як до найвищої цінності, даної людині небесами.
Філософський зміст твору
Поезія пройнята правдивою синівською любов'ю до матері, до рідного дому. Ліричний герой крізь усе життя проніс найсвітліші почуття до найдорожчої людини.
Навіть дорослим інколи хочеться відчути себе малесенькими, огорненими маминою ласкою малюками. Її дбайливі руки ще вдосвіта розведуть у печі вогонь, поєднавши рідну хату із всесвітом.
Лише мати має особливий дар – відчувати свою дитину. Такий тісний духовний зв'язок, справжня щирість, розуміння без слів властиві родинним стосункам.
І та гіркота, що труїла серце дорослого чоловіка, поступово зникає, як примара. Мамина любов творить дива.
«Теплота родинного інтиму» читати
Теплота родинного інтиму.
Весело і з ляком серед печі
Вже однак зникає гіркотина,
Матері розказувать не треба,
Питання до твору
Яку пору року поет зображує у вірші? зиму
Ким почувається ліричний герой у поезії? маленькою дитиною
Де відбуваються події у вірші? У хаті
Який рядок доводить, що ліричний герой має гіркі спогади? «Вже однак зникає гіркотина. Не катує серце печія»
Про що йдеться у вірші? У вірші йдеться про матір, що «хату прив'язала до небес».