Аналіз твору «Тев'є-молочник» Шолома Алейхема
31 жовтня 2025 р.•
«Тев'є-молочник» (або «Тев'є-молочар») – це цикл оповідань єврейського письменника Шолома Алейхема (Шолома Нохумовича Рабиновича), написаний у 1894–1914 роках. Твір розповідає про життя бідного єврейського молочаря та його дочок, про зіткнення традицій і нових часів, про гумор як спосіб пережити життєві труднощі.
Літературний паспорт
Автор: Шолом Алейхем (Шолом Нохумович Рабинович)
Рік написання: 1894–1914
Рід: Епос
Жанр: Новелістична повість, цикл оповідань
Напрям: Реалізм
Мова: Ідиш (перекладено на десятки мов світу)
Тема і проблематика
Головна тема: Розповідь про трагічні та комічні події в житті єврейського народу в першому десятилітті XX століття.
Додаткові теми:
- Конфлікт батьків і дітей
- Зламування традицій
- Міжнаціональні та міжрелігійні стосунки
- Бідність і багатство
- Гумор як спосіб виживання
Філософські проблеми:
- Життя і смерті
- Віра в Бога
- Сенс буття
- Щастя, багатство й бідність
- Національність
Тев'є вірить у Бога й покладається на нього у всіх своїх справах, хоча інколи дорікає йому за ті випробування, які він йому посилає. Герой ставить Богу «незручні запитання»: «Що таке єврей і неєврей? І чому Господь бог створив євреїв і неєвреїв?»
Морально-етичні проблеми:
- Уявлення про хороше й погане
- Правильне й неправильне
- Добро і зло
Тев'є ставиться до далеких родичів і до всіх євреїв як до близьких, виявляє гостинність, прощає провини.
Психологічні проблеми:
- Ставлення до інших
- Ставлення до різних подій і неприємностей
- Дотримання норм поведінки
Тев'є за свої послуги просить мало й щиро радіє з того, що його високо цінують. Він думає, як не шокувати дружину відмовою від пропозиції м'ясника, з розумінням ставиться до вибору дочок.
Ідея твору
Головна ідея: Зображення стійкості людського духу перед обличчям життєвих негараздів.
Шолом Алейхем показує «маленьку» людину з народу, демонструє невичерпність і силу народного гумору.
Філософія Тев'є проста: «Не в грошах щастя. Сьогодні так, завтра інак, аби живі були.»
Герой не втрачає віри в добро, в Бога, в людей, навіть коли доля б'є його знову і знову.
Це твір про те, що гумор рятує від відчаю, що людська гідність не залежить від матеріального стану, що любов і віра сильніші за злигодні.
Сюжет
Цикл складається з восьми оповідань, кожне з яких розповідає про долю однієї з дочок Тев'є:
1. «Великий виграш» – як Тев'є несподівано розбагатів, врятувавши з лісу двох заможних жінок.
2. «Сучасні діти» – історія Цейтл, яка відмовляє заможному нареченому і виходить за бідного кравця Моїтла Камзола.
3. «Годл» – дочка закохується в революціонера Перчика і їде за ним на заслання в Сибір.
4. «Хава» – найтрагічніша історія: дочка приймає православ'я і виходить заміж за християнина Чведку. Батько відрікається від неї.
5. «Шпринця» – найкрасивіша дочка закохується в багатого юнака, але його змушують одружитися з іншою. Шпринця топиться.
6. «Тевйє від'їжджає до Палестини» – після смерті дружини Голди Тев'є вирішує емігрувати.
7–8. Інші оповідання – про долю решти дочок, про життєві випробування.
Сюжети простіі, життєві, але через них Шолом Алейхем показує цілу епоху – епоху зламу традицій, революційних потрясінь, погромів, еміграції.
Образна система
Тев'є-молочник – головний герой, носій народної мудрості та гумору. Він бідний, але гідний, вірить у Бога, любить своїх дочок, намагається зрозуміти нові часи.
Голда – дружина Тев'є, практична, релігійна, хоче для дочок заможних женихів.
Дочки Тев'є:
- Цейтл – обирає кохання, а не багатство
- Годл – ідейна, йде за чоловіком-революціонером на заслання
- Хава – закохується в християнина, зраджує віру
- Шпринця – гине через нерозділене кохання
- Бейлка – виходить за нелюбого багатія
- Белка – залишається з батьком
Кожна дочка уособлює певний тип долі, певний вибір, який ставить перед людиною нова епоха.
Автор (Шолом-Алейхем) – мудрий, співчутливий оповідач, який розповідає історії з м'яким гумором і глибоким розумінням.
Художні особливості
Форма оповіді: Монолог Тев'є, який розповідає історії автору. Це створює ефект живої розмови, щирої сповіді.
Мова: Жива, насичена фразеологізмами, цитатами з Священного Письма, гумористичними зауваженнями.
Гумор: Єврейський гумор «крізь сльози» – здатність сміятися навіть у найтрагічніших ситуаціях.
Цитати з Тори: Тев'є постійно посилається на Святе Письмо, інколи плутаючи цитати, але завжди знаходячи в них відповіді.
Символи:
- Молоко – символ простої чесної праці
- Дочки – символ майбутнього, нового покоління
- Містечко – символ старого світу, який руйнується
Значення твору
«Тев'є-молочник» став класикою світової літератури. На його основі створено знаменитий мюзикл «Скрипаль на даху» (1964), який став одним з найуспішніших бродвейських мюзиклів всіх часів.
Твір перекладено на десятки мов. Він резонує з читачами різних культур, бо говорить про вічні теми: про батьків і дітей, про традицію і прогрес, про віру і сумніви, про гумор як спосіб не зламатися.
Шолом Алейхем створив универсальний образ – простої людини, яка, незважаючи на всі труднощі, зберігає людяність, доброту, віру.
Повість сповнена оптимізму та доброти, хоч і зображує важке життя. У монологах Тев'є є місце дотепним жартам і кумедним містечковим історіям. Молочар розмірковує над невеселими проблемами, однак не скаржиться на долю.
На власному прикладі він показує: треба з гумором ставитися до складнощів, уміти бути вдячним за щасливі моменти, а якщо вже не вистачає сліз – сміятися.
Коментарі