«Ти знаєш, що ти — людина?» Василя Симоненка: вірш про людяність

«Ти знаєш, що ти — людина?» Василя Симоненка — це вірш, написаний 16 листопада 1962 року. Твір містить глибокі філософські роздуми про людяність та єдність людства.

Текст вірша (повністю)

Ти знаєш, що ти — людина?
Ти знаєш про це чи ні?
Усмішка твоя — єдина,
Мука твоя — єдина,
Очі твої — одні.
Більше тебе не буде.
Завтра на цій землі
Інші ходитимуть люди,
Інші кохатимуть люди —
Добрі, ласкаві й злі.
Сьогодні усе для тебе —
Озера, гаї, степи.
І жити спішити треба,
Кохати спішити треба —
Гляди ж не проспи!
Бо ти на землі — людина,
І хочеш того чи ні —
Усмішка твоя — єдина,
Мука твоя — єдина,
Очі твої — одні.
16.XI.1962

Основна ідея

Вірш звертається до кожного читача з питанням про усвідомлення своєї людяності.
Поет розмірковує про те, що робить людину людиною та що є спільного у всіх людей.
Твір висловлює ідею єдності людства та важливості людяності.

Філософські роздуми

Симоненко розмірковує про природу людини та її місце в світі.
Поет показує, що всі люди мають спільні риси та потребують взаєморозуміння.
Вірш вчить поважати людяність у кожній людині.

Художні особливості

Поет використовує риторичні питання для залучення читача до роздумів.
Симоненко застосовує повтори для підкреслення важливості основних ідей.
Мова вірша проста та доступна, що робить його зрозумілим для всіх.

Гуманістична тема

Вірш прославляє людяність та гуманізм як основні цінності.
Поет показує, що справжня сила людини — у її людяності та доброті.
Твір вчить цінувати людське життя та поважати гідність кожної людини.

Актуальність твору

Питання про людяність залишається актуальним у будь-яку епоху.
Вірш нагадує про важливість поваги до людини та її прав.
Твір стає закликом до толерантності та взаєморозуміння.

Значення для читачів

«Ти знаєш, що ти — людина?» вчить читачів цінувати людяність.
Вірш допомагає зрозуміти важливість поваги до кожної людини.
Твір стає важливим уроком гуманізму та толерантності.