«Тигролови» критика та відгуки літературознавців

Роман «Тигролови» Івана Багряного отримав широке визнання серед літературознавців та критиків. Відгуки на твір були переважно схвальними, а роман став одним з найвизначніших творів української пригодницької літератури.

Оцінка Олени Теліги

Роман «Тигролови» і його головний герой, за словами Олени Теліги, виховує «сильних і твердих людей української нації».
Теліга підкреслювала виховне значення твору, вказуючи на те, що через образ Григорія Многогрішного автор показує ідеал українця — мужнього, волелюбного, готового боротися за свободу рідної землі.

Думка американського літературознавця

Американський літературознавець Вільям Ґоґан, прочитавши твір, зауважив:
«Серйозний і хвилюючий талант Багряного проявляється в аналізі таких питань, як кохання, смерть та сміливість. Настільки я можу судити з небагатьох перекладних зразків радянської літератури, які мені довелося бачити, Багряний вигідно відрізняється від фрагментарного, контрольованого радянського красного письменства. Бо тут він є самим собою…»
Ґоґан особливо підкреслював автентичність твору та його відмінність від офіційної радянської літератури.

Позиція Юрія Шереха

Поціновуючи роман, Юрій Шерех відзначив, що заслуга Івана Багряного, перш за все в тому, що він «стверджує жанр українського пригодницького роману, українського усім своїм духом, усім спрямуванням, усіми ідеями, почуттями, характерами. Цим він говорить нове слово в українському літературному процесі».
Шерех підкреслював новаторство Багряного в створенні національної пригодницької прози, яка відрізняється від зарубіжних зразків своєю українською специфікою.

Оцінка В. Чорнограя

В. Чорнограй зауважив, що цей твір «є епопеєю мужньої боротьби й перемоги нового українства над природою і над його ворогами… Твір високопатріотичний, високомистецький і по-вселюдському гуманний».
Критик підкреслював універсальність твору, його здатність говорити до читачів різних національностей, водночас залишаючись глибоко українським за духом.

Аналіз Юрія Шевельова

Цим твором, на думку Юрія Шевельова, Іван Багряний утвердив саме «український пригодницький роман, український своїм духом, усім спрямуванням своїх ідей, почуттів, характерів».
Основним композиційним принципом, за яким побудовано роман, є принцип дихотомії, тобто сюжетні лінії розгортаються паралельно, протиставляються і зіставляються.
Григорію Многогрішному протистоїть майор НКВС Медвин, цей новітній тигролов, який переслідує волелюбного українського юнака, не прирученого тоталітарним режимом «тигра».

Символічне значення героя

Григорій — правнук гетьмана Дем'яна Многогрішного (1668-1672), який боровся проти окупації України московськими царями, через що його заслали на каторгу до Сибіру. У такий спосіб романіст підкреслює спадкоємність волелюбних ідей українців і головного героя, коріння якого сягають часів Запорозької Січі.
Образ Григорія Многогрішного набуває символічного значення: він уособлює нескорену й волелюбну Україну, кращі сини якої борються за її незалежність.

Композиційні особливості

Уже в зав'язці «Тигроловів» змальовано два експреси, які мчаться сибірськими просторами. Ці поїзди автор порівнює з драконами. Один із них («шістдесят вагонів-коробок — шістдесят суглобів у дракона») — це «ешелон смерті», яким везуть на каторжні роботи в'язнів.
Серед них і Многогрішний, який на ходу вистрибує з вагона і цим сміливим вчинком вселяє в серця численних в'язнів надію, що зі сталінським режимом можна й потрібно боротися.
Другий ешелон — комфортабельний експрес — віз партійну еліту, ударників, інженерів, авіаторів, прокурорів, військових, працівників «революційної законності», які чинили беззаконня, одне слово, «відповідальних товаришів».
Отже, існує два світи в одній державі — світ репресій, пекла, мук, пітьми і світ ілюзорного раю, примарного вільного життя. Так вимальовується антилюдяний образ радянської імперії.

Сучасне значення роману

Роман «Тигролови» залишається актуальним і в наші дні, оскільки він розкриває вічні теми боротьби за свободу, любові до рідної землі, мужності та незламності духу.
Твір став своєрідним маніфестом української ідентичності та продовжує надихати нові покоління читачів на боротьбу за справедливість та незалежність України.