"Три зозулі з поклоном" аналіз (паспорт) твору Григора Тютюнника. Провідні мотиви, головні герої

"Три зозулі з поклоном" — новела Тютюнника про складність людських стосунків, у цього твору автобіографічна основа. Аналіз твору допоможе скласти літературний паспорт (тема, ідея, жанр, сюжет, композиція, історія написання, образи-символи, художні засоби).

Паспорт твору "Три зозулі з поклоном"

Твір має присвяту "Любові всевишній присвячується"
Автор: Григір Тютюнник
Рік написання: 1976
Літературний рід: епос
Жанр: новела
Тема: складність людських стосунків, виражена через історію нещасливого кохання
Ідея: возвеличення любові як найвищої духовної цінності, яка піднімає людину над буденністю, очищає її душу

Провідні мотиви твору

Провідні мотиви твору "Три зозулі з поклоном":
• «Сила кохання»
• «Протистояння влади й людини»
• «Філософія життя»
• «Усепрощення»
• «Романтики й прагматики»

Головні герої

Студент — є оповідачем у творі. Про самостійність та відповідальність студента свідить його заувага про новий дешевий костюм
Софія — мати студента, дружина Михайла
Михайло — чоловік Софії. Характер Михайла найглибше розкривається в його останньому листі («ставний такий, смуглий, очі так і печуть чорнющі»)
Дядько Левко — поштар («худющий, гостро підняте вгору плече»)
Марфа — нещасна жінка, яка все життя кохала Михайла, відчувала день коли від нього приходили листи. Але заміжня була за Карпом («Волосся сяяло проти сонця золотом, тепер не сяє…»)
Карпо — чоловік Марфи («товстопикий був, товстоногий, рудий»)

Сюжет "Три зозулі з поклоном"

• Софія розповідає своєму синові історію кохання, пов'язану з його батьком
• Марфа Яркова кохає набагато старшого від себе Михайла, в якого є своя сім'я
• Страждання Марфи посилюються тим, що живе з чоловіком, якого не любить
• Михайла заслано до Сибіру, щомісяця він пише листи своїй дружині Софії
• Прихід листів душею відчуває Марфа і щоразу чекає листоношу, який потай дозволяє пригорнути їх до грудей
• Софія знає про цю любов, проте не сердиться, а навпаки, розуміє і співчуває
Три долі – Марфи, Михайла та Софії – пов'язані тугою і стражданням та освячені любов'ю «всевишньою».
Замаскована проблема репресій у радянські часи стає помітною з скупих відомостей про Сибір.

Композиція твору "Три зозулі з поклоном"

Композиційною особливістю твору є обрамлення. Також у композиції твору є такі особливості: наявність діалогів, розповідь від першої особи, листа як форми оповіді. Також твір має елемент притчевості (прихований висновок — любов, послана вищою силою, не осуджується).
Експозиція — студент повертається з міста в новому костюмі. Його проводжає поглядом Марфа Яркова
Зав'язка — мати розповідає, що Марфа любила його батька Михайла й завжди відчувала прихід листів від нього із заслання, поштар дозволяв їй потримати ці листи
Кульмінація — в останньому листі з каторги Михайло жаліється Софії, що десь поряд із ним ходить Марфина душа, не даючи йому спокою, і просить дружину передати їй від нього «три зозулі з поклоном», які «чи перелетять через Сибір неісходиму»
Розв'язка — син питає себе «Як вони чули одне одного — Марфа і тато?», «Чому вони не одружилися, так одне одного чуючи?», на що чує відповідь великої «татової» сосни: «Тоді не було б тебе»

Образи та символи "Три зозулі з поклоном"

Центральним образом твору є любов.
Образи:
людей: оповідач (Я) — син Михайла й Софії, студент; Михайло — репресований чоловік Софії; Софія — дружина Михайла, мати оповідача; Марфа Яркова — дружина; Карпо Ярков — приземлений чоловік Марфи; дядько Левко — поштар
природи: зозуля (образ зозулі уособлює у творі самотність); сосна (уособлює рідну домівку; плинність часу, спогад про батька)
предметів і явищ: піджак, лист, сон
Назва новели «Три зозулі з поклоном» символізує — любовний трикутник, три долі головних героїв.
Фраза "Три зозулі з поклоном" означає "забудь, відпусти"

Символи твору

«Три зозулі з поклоном» — символ самотності; традиційна народна формула-прохання не любити
Сосна, посаджена Михайлом на піску біля дому (символ самотності й водночас для тих, хто любив (син, Марфа, Софія) Михайла, — пам'ять про нього; для односельців — спогад про загублене життя; для самого Михайла — символ рідного дому)
Піджак (символ радянської бідності)
Сибір неісходима (символ-перегук із творами Тараса Шевченка)
Пов'язаний матеріал: аналіз есею «Shevchenko is OK» та антиколоніальної поеми «Кавказ».

Художні засоби

Автор використовує різні художні засоби, щоб передати портрет героїв, їх почуття. Це і епітети, і порівняння, і гіперболи, і метафори, і інверсія.

Історія написання

Новела «Три зозулі з поклоном» чи не найглибше з усіх творів віддзеркалює внутрішній світ Григора Тютюнника, його світобачення. Підсвідомо до її написання він прямував усе своє життя.
А поштовхом стала незначна подія: у 1976 р. до Ірпінського будинку творчості завітав сліпий бандурист, який виконував народні пісні. Особливо вразила письменника «Летіла зозуля через мою хату…», де йшлося про нещасливе кохання та вічне, непереборне ніким і нічим страждання людини.
Ще не стихли звуки бандури, як Григір схопився з місця й побіг у свою кімнату. Так народилася новела «Три зозулі з поклоном» — одна з найчарівніших перлин української літератури XX ст.
Безперечно, в її основі автобіографічні моменти. Образ Михайла асоціюється з батьком письменника, свого часу також репресованого. Навіть ім'я не змінено, хоча про самі репресії в новелі не йдеться: в 70-х рр. ці події замовчувалися, були забороненою темою.
Твір "Три зозулі з поклоном" Гр. Тютюнника створено на основі автобіографічного факту. Джерелом сюжету новели став епізод із життя батьків автора.

Цікаві факти

• При житті письменника твір так і не було опубліковано
• Новела записана на старий магнітофон Григором Тютюнником. Запис робив Володимир Білоус
• Назва новели символізує любовний трикутник — три долі головних героїв
• Написано під впливом почутої пісні «Летіла зозуля через мою хату» у виконанні сліпого бандуриста
• Новела є у шкільній програмі та входить до програми ЗНО