«Цар Плаксій та Лоскотон» Василя Симоненка: характеристика героїв

20 жовтня 2025 р.•

Казка «Цар Плаксій та Лоскотон» Василя Симоненка — це алегорична історія про боротьбу добра зі злом, сміху зі сльозами, свободи з тиранією. Кожен персонаж втілює певні людські якості та життєві позиції.

Головні герої казки

Цар Плаксій — головний антагоніст, жорстокий правитель країни Сльозолий, що змушує всіх плакати. Він сидить у похмурому палаці, його голова велика, мов бочка, а очі схожі на зелені кавуни.

Плаксій дуже злий і жорстокий: наказує всім плакати день і ніч, бо любить пити їхні сльози, ніби найсолодше вино. Його серце холодне й камяне. Він не знає сміху, бо боїться його. Страшно йому почути веселий звук — адже тоді його влада розсиплеться на порох. Наприкінці сам стає жертвою сміху — сміється так сильно, що помирає.

Риси характеру царя Плаксія: злий, жорстокий, похмурий, песиміст, грізний, владолюбний, егоїстичний.

Дядько Лоскотон — головний позитивний герой казки. Це мандрівний добрий чарівник, що ходить країною з розмальованою торбинкою сміху й лагідними руками. Його вуса лоскочуть навіть похмурих діток, а його теплий голос дарує надію.

Лоскотон не боїться заборон і переслідувань, погроз царя і його слуг, бо знає: сміх — це найбільша сила проти зла. Навіть у темниці він не втрачає надії. І коли друзі звільняють його, він повертає людям радість. Він лоскоче самого царя, і той сміється до смерті. Так Лоскотон перемагає зло сміхом, рятує країну від тиранії.

Риси характеру Лоскотона: добрий, щирий, веселий, лагідний, співчутливий, життєрадісний, оптиміст, сміливий, дотепний.

Капітан Макака — підступний слуга Плаксія, який мріє стати його зятем і вистежує Лоскотона. Лютий посіпака, віроломний, як змія, корисливий і підлий, слабохарактерний, трусливий.

Порівняльна характеристика Плаксія і Лоскотона

Портрет:
Цар Плаксій: Голова мов бочка, очі як кавуни, страхітливий зовнішній вигляд.
Дядько Лоскотон: Добрий, з лукавинкою в очах, м'яке волосся, сірий плащ, лоскотливі вуса.

Вчинки:
Цар Плаксій: Заборонив сміх, наказував карати веселих, наказав схопити Лоскотона.
Дядько Лоскотон: Дарував дітям сміх, обходив домівки, допомагав людям, не боявся переслідувань.

У чому була сила впливу:
Цар Плаксій: Залякування, страх, насильство, накази.
Дядько Лоскотон: Радість, доброта, щирість, сміх, тепло серця.

Життєва позиція:
Цар Плаксій: Зло, сльози, сум, заборона радості, диктатура.
Дядько Лоскотон: Добро, сміх, щастя, свобода, допомога людям.

Ставлення до людей:
Цар Плаксій: Зневага, використовував сльози дітей для власної втіхи.
Дядько Лоскотон: Любов і турбота про дітей, прагнення зробити їх щасливими.

Ставлення людей до героя:
Цар Плаксій: Страх, ненависть, відраза.
Дядько Лоскотон: Любов, вдячність, підтримка.

Цитатна характеристика царя Плаксія

«Був на троні цар Плаксій, / Голова його мов бочка, / Очі — ніби кавуни. / В Плаксія було три дочки / І плаксивих три сини».

«Цар Плаксій велів сердито: / Хай із ними день при дні / Плачуть всі в країні діти, / Бо сміятись і радіти / У моєму царстві — ні! / Хто всміхнеться — в часі тім / Я того негайно зїм!»

«Цар любив, як плачуть діти, / Бо любив їх сльози пити».

«Не любили Лоскотона / Цар Плаксій і Плаксуни, / Видавали заборони / Проти лоскоту вони».

«І Плаксій став реготати. / Так сміявсь — аж заливався, / Аж від реготу качався, / Кулаками очі тер — / Потім лопнув і помер».

«Ой, була ж тоді потіха — / Цар Плаксій помер од сміху!»

Цитатна характеристика Лоскотона

«Жив у мандрах і митарстві / Добрий дядько Лоскотон. / Він приходив кожний вечір — / Хай чи дош іде, чи сніг — / До голодної малечі / І усім приносив сміх».

«Мав він вдачу теплу й щиру, / Ще й лукавинку в очах. / І була накидка сіра / В Лоскотона на плечах».

«Лоскотливі мав він вуса / І мякенькі, наче пух. / І мяке волосся русе / Розсипалося до вух».

«Він як прийде, залоскоче, / То сміється, хто й не хоче. / Тільки де він появлявся, / Зразу плач там припинявся».

«Але дядько Лоскотон / Не боявся цих заслон: / Він ходив по всій країні / І носив з собою сміх / У розмальованій торбині, / В пальцях лагідних своїх».

«Так веселий Лоскотон / Розвалив поганський трон. / Сам же він живе й понині, / Дітям носить щирий сміх / У розмальованій торбині, / В пальцях лагідних своїх».

Другорядні персонажі

Усіх другорядних персонажів можна умовно поділити на тих, хто підтримував Плаксія, та тих, хто підтримував Лоскотона.

Послідовники Плаксія: дочки (Нудота, Вай-Вай, Плакота), сини-Плаксуни, гвардійці Забіяки-сльозівці, Капітан Макака. Автор зображує їх негативно, тому що вони знаходяться під впливом царя, виконують усі його накази, не мають власної думки та стають співучасниками його лиходійств.

Прихильники Лоскотона: звичайні люди, діти, батраки, робітники. Це ті, хто втомився плакати та хоче для себе кращої долі. Лоскотона вони вважають своїм героєм, тому переховують його від влади та визволяють з тюрми задля того, щоб він потім звільнив їх від тирана-Плаксія.

Символічне значення

Казка Василя Симоненка — це алегорія боротьби тоталітарного режиму з свободою духу. Плаксій уособлює тиранію, що живиться стражданнями людей. Лоскотон — це символ незламного людського духу, здатного перемагати навіть найстрашніші режими силою радості та сміху.

Автор симпатизує Лоскотону, описує його детально та позитивно. Лоскотон прагне панування сміху, бо для нього він — шлях до щастя та добробуту. Плаксія ж автор характеризує як жорстокого та безкомпромісного тирана, якому подобається мучити дітей та підлеглих.

Перемога Лоскотона над Плаксієм показує: зло може бути дуже сильним і страшним, але воно безсиле перед щирою радістю та людяністю. Сміх перемагає плач, добро перемагає зло, а свобода — тиранію.