Образ Василя Троша у повісті «Митькозавр із Юрківки»

30 жовтня 2025 р.•

Василь Трош – один з найцікавіших другорядних персонажів повісті Ярослава Стельмаха «Митькозавр із Юрківки». Цей чотирнадцятирічний хлопець відіграє важливу роль у розвитку сюжету, ставши антагоністом головних героїв. Його образ допомагає розкрити моральні якості Митька та Сергія.

Знайомство з Василем Трошем

Василь Трош, як і Митько та Сергій, приїхав на літні канікули до бабусі Дмитрівни в Юрківку. Йому чотирнадцять років – він трохи старший за головних героїв, і це відчувається в його зверхньому ставленні до них.

Перше, що впадає в око при знайомстві з Василем, – його захоплення велосипедним спортом. Хлопець представляється як майбутній «майстер велосипедного спорту міжнародного класу». Ця вихвалькуватість одразу характеризує його як людину, яка любить бути в центрі уваги.

Цитата з твору: «Оце й до Дмитрівни теж онук приїхав, старшенький, правда, за ваших, — Василь. Дак той на велосипеді ганяє. З собою привіз розібраний… Не встигла вона й слова сказати, як він уже той велосипед витягнув, склав у момент і ходу з дворища. Дмитрівна в ґвалт: «Куди ж ти?!» А він тільки рукою махнув: мовляв, одчепись. А години за дві приїхав і каже: «Це в мене тренування такі, точно за графіком».

Ця характеристика показує Василя як самовпевненого підлітка, який вважає себе вище за інших.

Історія з чудовиськом – брехня як спосіб самоствердження

Саме Василь Трош розповідає Митькові й Сергію історію про чудовисько в озері. Але це не просто фантазія чи помилка – це свідомий обман, розрахований на те, щоб налякати хлопців та показати свою перевагу.

Василь не обмежується просто розповіддю. Він створює цілу систему доказів існування химери: залишає штучні сліди біля озера, вирізає відбитки з корча, подряпує дерева граблями, розкидає вороняче пір'я. Він навіть дудить у тромбон Фа-Дієзів, імітуючи крики чудовиська.

Найбільше вражає те, що Василь шиє собі костюм чудовиська і пірнає в озеро, щоб остаточно переконати хлопців. Він продумує кожну деталь свого обману, насолоджуючись тим, як Митько і Сергій шукають інформацію, бігають до бібліотеки.

Цитата: «Вирізав із корча оцей от слід і ставив час від часу. А ви й повірили, дурні голови! І бурштин вам подарував, — у сестри з намиста зняв. Та то і не бурштин зовсім… І дерева граблями подряпав, і вороняче пір'я поклав. І в тромбон дудів — Фа-Дієзів, а ви й не впізнали».

Ця поведінка свідчить про бажання Василя самоствердитися за рахунок інших, відчути себе розумнішим та хитрішим.

Небезпечна гра та її наслідки

Обман Василя ледь не коштував йому життя. Занурившись в озеро в костюмі чудовиська, він заплутався в ременях і почав тонути. Те, що задумувалося як жарт, перетворилося на смертельну небезпеку.

Цитата з драматичного моменту: «— Я хотів вас налякати, — схлипнув Василь, — та в ременях заплутався».

Ця ситуація яскраво ілюструє моральний урок твору: обман може обернутися проти самого обманщика. Василь хотів посміятися з Митька та Сергія, але в результаті сам опинився у пастці власної брехні.

Автор показує, що жарти та обман можуть мати непередбачувані наслідки. Те, що здається безневинною розвагою, може перетворитися на трагедію.

Рятівники – урок людяності

Найбільш показовим моментом є реакція Митька та Сергія на біду Василя. Попри всі образи, насмішки та обман, вони без роздумів кидаються рятувати свого кривдника. На щастя, хлопцям вдається врятувати Василя від загибелі.

Цей вчинок демонструє справжню людяність. Митько і Сергій не думають про образи чи помсту – вони думають про життя людини. Це той випадок, коли моральні цінності виявляються сильнішими за особисті образи.

Автор показує контраст між поведінкою героїв. Василь обманює, щоб показати свою перевагу. Митько і Сергій рятують, бо так велить їхнє серце. Хто з них виявляється сильнішим морально – очевидно.

Невдячність та егоїзм Василя

Найприкріше те, що навіть після порятунку Василь не виявляє подяки. Замість того, щоб бути вдячним за врятоване життя, він продовжує насміхатися з хлопців. Це свідчить про глибокий егоїзм та нездатність визнавати свої помилки.

Риси характеру Василя Троша:

Позитивні: витривалий, креативний (хоч і використовує креативність не за призначенням)
Негативні: зухвалий, хвалько, лицемір, егоїст, невдячний

Василь не здатний до самокритики та визнання власних помилок. Він не вміє цінувати добро, яке йому роблять інші люди. Це робить його негативним персонажем, через контраст з яким ще яскравіше сяють чесноти головних героїв.

Образ Василя Троша показує, до чого може призвести виховання в атмосфері вседозволеності та відсутності моральних орієнтирів. Це застереження для читачів – не ставати такими, як Василь.

Роль персонажа в композиції твору

Василь Трош виконує важливу композиційну функцію. Він створює конфлікт, який рухає сюжет вперед. Без його обману не було б детективної лінії, пошуків чудовиська, напруження в оповіді.

Цей персонаж є каталізатором подій. Саме через нього Митько і Сергій проявляють свої кращі якості – винахідливість, наполегливість, дружність, людяність. Василь, як антагоніст, допомагає розкрити характери головних героїв.

Автор використовує прийом контрасту: егоїстичний, зухвалий Василь протиставляється чесним, добрим хлопцям. Це протиставлення підсилює моральний зміст твору, робить його дидактичну складову більш виразною.

Образ Василя Троша – це приклад того, яким не потрібно бути. Через його негативні риси читач краще розуміє цінність чесності, дружби та людяності, які демонструють Митько та Сергій.