"Зелена Євангелія" аналіз (паспорт) вірша Богдана-Ігоря Антонича

27 травня 2025 р.•

"Зелена Євангелія" Богдана-Ігоря Антонича – твір про природу. «Зелена Євангелія» аналіз поезії допоможе визначити, яка тема, ідея, жанр, художні засоби, віршовий розмір та інші відомості, які допоможуть підготувати літературний паспорт твору.

Паспорт твору "Зелена Євангелія"

Автор: Богдан-Ігор Антонич

Збірка: «Зелена Євангелія»

Рік написання: 1934

Рід літератури: лірика

Жанр: ліричний вірш

Вид лірики: пейзажна

Напрям: імпресіонізм, експресіонізм, символізм

Віршовий розмір: чотиристопний ямб із піррихієм

Римування: перехресне

Примітка: Євангеліє – це благая весть, радісна звістка

Тема та ідея твору

Провідний мотив твору – гімн природі, весні, землі, якій кожен із нас має поклонятися як божеству.

Ідея "Зелена Євангелія" — показати зелений світ, який для поета є священним.

Композиція твору: Вірш «Зелена Євангелія» — це лише дві строфи-катрени, але в них поет висловив і почуття ліричного героя, і красу землі, і її божественне начало.

Твір «Зелена Євангелія» — це Євангеліє, священна книга самого поета, який поклонявся природі, вірив, що все живе має душу. Кожним рядком вірша поет невтомно стукає в нашу душу, не просить, а вимагає любити багатобарвну землю, поклонятися їй, бачити красу в усьому.

Образи-символи "Зелена Євангелія"

Ліричний герой — людина, що любить свою землю, її природу, оспівує весну, гірське село, місяць, усю багатобарвність і красу землі.

Головним у вірші є образ землі. Поет переконаний, що джерело всіх слов'янських вірувань треба шукати саме тут. Із землі народжується життя. Земля є фундаментом світового дому.

Символіка кольорів:

• Білий колір – поет згадує у поезії для надання своїм образам позитивного забарвлення

• Червоний колір – допомагає змалювати образ місяця більш насичено

• Зелений колір – символ природи, життя, священного світу

Образ весни – подається через незвичайне порівняння з каруселлю, що створює динамічний, радісний образ.

Образ гірського села – опис краси рідного мальовничого гірського поетового села Новиця, яке тепер знаходиться на території Польщі, ліг в основу вірша.

Художні засоби "Зелена Євангелія"

Епітети:

• «білі коні»

• «земля стобарвна»

Допомагають побачити багаті кольори землі.

Порівняння:

• «весна — неначе карусель»

• «місяць, мов тюльпан, червоний»

• «земля, наче сон цей»

Змальовують спорідненість і гармонію різнобарвного світу, в якому все схоже в чомусь між собою — воно живе.

Омофони:

• «сонце — сон цей»

Використовує поет задля створення багатогранного образу — зорового, звукового, тактильного.

Діалектизм:

• «морель» (пелюстки квіток абрикосів)

Передає національну своєрідність змалювання пейзажу, робить його впізнаваним.

Метафори:

• «на каруселі білі коні» — неповторний образ весни

• «у дзбані сонце» — образ гармонії між людиною та природою

Текст вірша "Зелена Євангелія"

Весна — неначе карусель,
на каруселі білі коні.
Гірське село в садах морель,
і місяць, мов тюльпан, червоний.

Стіл ясеновий, на столі
слов'янський дзбан, у дзбані сонце.
Ти поклоняйся лиш землі,
землі стобарвній, наче сон цей!

Ідейно-художній аналіз

Збірку віршів «Зелена Євангелія» називають книгою природи. Поезія «Зелена Євангелія» — ніби візитна картка поета, він невтомно продовжує стукати в наші душі: «Ти поклоняйся лиш землі, землі стобарвній, наче сон цей!»

Невеличкий поетичний твір насичений незвичайними порівняннями: «Весна — неначе карусель», «місяць, мов тюльпан», метафоричний образ «на каруселі білі коні» — неповторний образ весни, що міг з'явитися лише у стилі цього поета.

Митець ще раз підкреслює, що наші предки шанували дві стихії — воду і сонце: «…на столі слов'янський дзбан, у дзбані сонце».

Вірш «Зелена Євангелія» — це гімн природі, весні, землі, де все це гармонійно поєдналося. Захоплюють тонкі й незвичні спостереження, зроблені автором.

Дійсно, хіба заметіль із пелюсток квітучих абрикосів (морель) не нагадує карусель? І місяць інколи буває червоним, як тюльпан. Земля стобарвна, і весело ловити сонце в дзбан (глечик), радіти йому, цінувати миті життя.

Поетика кольору

Поетика кольору — явище глибинної структури тексту. Пряме й метафоричне значення кольору можуть бути в тісному зв'язку й зіставленні смислів.

У вірші «Зелена Євангелія» кольорова гама відіграє важливу роль у створенні образного світу:

• Зелений (у назві) – символ природи, життя, священного

• Білий (білі коні) – чистота, світло, позитивне забарвлення

• Червоний (місяць-тюльпан) – енергія, життєва сила

• Стобарвна земля – багатство і різноманітність світу