"Як варити і їсти суп із дикої качки" читати. Остап Вишня

Гумореска Остапа Вишні "Як варити і їсти суп із дикої качки" - це дотепний твір, присвячений М.Т. Рильському, що розкриває не лише тонкощі полювання на качок, але й демонструє глибоку любов автора до природи, мисливських традицій та товариського спілкування.

Підготовка до полювання

За словами автора, дикі качки водяться не лише на базарі, а й на лугових озерцях, в очеретах і тихих плесах річок нашої смарагдової Батьківщини.
Для полювання необхідно взяти:
  • Рушницю ("це така штука, що стріляє")
  • Набої та мисливський реманент
  • Рюкзак з провізією: буханка, консерви, огірки, помідори, яйця
  • Стопку ("для вихлюпування води з човна")
  • Полювати краще компанією з п'яти осіб, бо "дика качка любить іти в супову каструлю з-під колективної праці".

    Вечірня зорька

    Дика качка полюбляє "убиватись" тихими вечорами, коли сонце вже сковзнуло з вечірнього пруга, минуло криваво-багряний горизонт і послало останній золотий привіт.
    На вечірню зорьку мисливці традиційно спізнюються - це неписаний закон. До озерця приходять, коли качки вже "повиключали мотори", почистили зуби та полягали спати.
    Але це не біда - поблизу завжди є ожеред чи копиці пахучого сіна, де можна розташуватися, дивитися на зоряне небо і слухати мисливські оповідання.

    Ранкова зорька

    "Раннім-рано та раненько", коли ледь-ледь сіріє, починається справжнє полювання.
    Качка, як відомо, птах... Вона - літає... Як її стріляти? За порадою автора:
    • Цільтесь обов'язково в око
    • Бахкайте
    • "Бах! - і в торбу. Бах! - і в торбу"
    • Якщо не пощастить ("бах-бах! - і повз торбу"), автор радить повертатися додому через базар.

      Приготування супу

      Найперше й найголовніше - обскубти качку. Робити це краще в кабінеті при відчинених вікнах і дверях, щоб вітерець допомагав.
      Якщо раптом виявиться, що качка підозріло нагадує курку, автор радить авторитетно заявити:
      "Це - качка. Тепер усі такі качки пішли. Яровизовані..."
      А на питання про перерізане горло можна відповісти: "Летіла, побачила, що націляюсь, виходу не було, взяла й... зарізалась."
      Суп їсти просто - ложкою. А після обіду автор радить почитати "Записки охотника" Івана Сергійовича Тургенєва.
      На нашому сайті ви можете створювати власні віртуальні книжкові полиці, додавати книги до списків "Хочу прочитати", "Читаю" та "Прочитано", а також ділитися тематичними добірками з іншими читачами. Відслідковуйте свій прогрес читання та організовуйте бібліотеку зручним для вас способом.