"Запрошення" М. Семенко аналіз
27 січня 2025 р.•
Вірш "Запрошення" Михайля Семенка — унікальний зразок українського модернізму початку XX століття. У творі поет-футурист звертається до старшого покоління митців, намагаючись подолати розрив між традиційним та новаторським мистецтвом через метафоричне запрошення на Батиєву гору.
Паспорт твору
Автор — Михайль Семенко
Рік написання — 1914
Вид лірики: громадянська, публіцистична
Жанр: ліричний вірш-послання
Тема: Ліричний герой запрошує старших колег завітати на Батиєву гору
Ідея: Заклик до старшого покоління інтелігентів, митців знайти спільну мову з новаторською молоддю
Віршовий розмір: ямб
Провідний мотив
У творі «Запрошення» автор закликає старше покоління інтелігенції знайти спільну мову з молодими митцями, запрошує всю небайдужу до творчості молодь у гості.
Ліричний герой хоче знайти спільну мову зі старшим поколінням інтелігенції, намагається розкрити йому світ модерної поезії. Він пропонує показати читачеві «безліч світів — оригінальних і капризних».
Композиція
Вірш «Запрошення» не поділяється на строфи. Твір є пристрасним монологом молодого поета, який розкриває перед читачем різнобарвний світ модерної поезії.
Цей вірш — верлібр, який не поділяється на строфи, не має рими, у тому числі й внутрішньої. Така форма відповідає новаторському характеру твору та експериментальному підходу автора.
Образи твору
Головний образ твору «Запрошення» — це ліричний герой, молодий, жвавий, сміливий, натхненний поет, який благає старше покоління не сприймати футуристів як звірів, а прийти до них у гості й помилуватися їхнім світом.
Герой запрошує старше покоління прийти на Батиєву гору. У той час це була околиця Києва, куди «не заходять автомобілі», де немає інших, звичних для них міських вигод.
Сильні, молоді й сміливі протиставлені старшому поколінню передусім за несприйняттям мистецьких переконань. Герой уявляє себе духом із потойбічного світу. Життя він бачить таємничим, різнобарвним, загадковим.
Художні засоби
Епітети: «бажання сміливе», «прекрасна гора», «сильні, молоді, сміливі люди»
Порівняння: «не дивіться, як на звіра, на нас»
Неологізми: «сніго-біле поле»
Інверсія: «бажання сміливого»
Риторичні питання: «Ви знаєте? Ви, певне не були там ніколи? Не гуляли по сніго-білому полю?»
Риторичні оклики: «Ах, як тут гарно! Як тут симпатично й різнобарвно! Приходьте до нас у гості!»
Текст вірша
Ви знаєте?
Прекрасний краєвид з гори Батиєвої.
Ви, певне, не були там ніколи?
Не гуляли по сніго-білому
полю?
Ми вас запрошуємо —
наберіться бажання сміливого
і приходьте до нас. У нас тут доволі
весело.
Звичайно, до нас не заходять автомобілі —
Але почуваємо ми себе зовсім добре, справді.
Ах, як тут
гарно!
Як тут симпатично й ріжнобарвно!
Люди ми сильні, молоді,
сміливі —
не боїмось нікого й бажаємо усім добра.
Коли хочете — ми
не заздрим і Батиєві,
бо нам дуже вдячна ця прекрасна гора.
Будьте
ж такі добрі,
не дивіться, як на звірів, на нас —
довірливо й доброзичливо, захопивши «трості», —
сами
побачите, як у нас прекрас-
но — приходьте до нас у гості!