«Зегар з полузегарком» Івана Величковського: аналіз твору
26 липня 2024 р.•
Твір Івана Величковського «Зегар з полузегарком» є яскравим прикладом барокової поезії, що спонукає читача до глибоких роздумів про плинність часу та сенс людського життя. Аналіз цього твору допоможе скласти його літературний паспорт, визначивши ключові аспекти.
Літературний паспорт твору
Автор: Іван Величковський.
Рік написання: 1690.
Літературний рід: лірика.
Жанр: повчальна лірика.
Тема: розповідь про народження, діяльність, страждання, розп’яття і воскресіння Господа; роздуми про плинність життєвого часу кожної людини та його значимість.
Ідея: возвеличення Всевишнього, який прагнув допомогти людям; заклик цінувати кожну хвилину, раціонально використовуючи її протягом життя.
Основна думка: Життя — це скарб, що складається з годин і хвилин, але все матеріальне (багатство, слава) стане нічим після смерті. Дотримання Божих заповідей є запорукою захисту від зла.
Композиція
В основу збірки «Зегар з полузегарком» покладено філософську концепцію швидкоплинності часу. Книга складається з кількох частин:
- «Зегар целий»: 24 двовірші, що славлять Богородицю із закликом «Радуйся!».
- «Полузегарок»: вірші-години, поділені на денні та нічні.
- «Минуты»: вірші, збудовані за принципом анафоричної рими.
- «Квадрантес»: години, розділені на чотири частини.
Проблематика твору
У творі Іван Величковський порушує низку філософських проблем:
- Скороминущість людського життя.
- Плинність усього — як поганого, так і хорошого.
- Тлінність матеріальних цінностей.
- Неминучість Божого суду для кожної людини.
Кожен рядок, що починається зі слова «минає», підсилює усвідомлення крихкості та швидкоплинності людського буття.