«Життя – це сон» Кальдерона: аналіз драми

7 жовтня 2025 р.•

«Життя – це сон» – філософська драма іспанського письменника Педро Кальдерона де ла Барки, написана в 1632–1635 роках. Це один із найвідоміших творів світової драматургії, що порушує вічні питання про долю, свободу волі, реальність і ілюзію.

Літературний паспорт твору

Автор: Педро Кальдерон де ла Барка (1600–1681)

Рік написання: 1632–1635

Перша постановка: 1635 року

Рід літератури: драма

Жанр: філософська драма (сам Кальдерон називав її «комедією», хоча це умовна назва)

Напрям: бароко

Мова оригіналу: іспанська

Тема, ідея, мотив

Тема: протистояння долі та свободи волі; пошук людиною свого місця у світі; межа між реальністю та ілюзією.

Провідний мотив: трагічний хаос життя, неможливість протистояти долі і небажання миритися з цим.

Ідея: людина здатна перемогти свою долю, якщо керується розумом, моральністю та добром, а не звірячими інстинктами. Гірке розчарування у світі.

Головна думка: передбачення не є абсолютними. Людська воля може змінити долю. «Життя – це сон» – усе земне минуще, тому треба цінувати вищі цінності: добро, справедливість, милосердя.

Головні герої

Сехісмундо (Сигізмундо) – польський королевич, ув'язнений батьком у вежі. Головний герой драми.

Король Басіліо – батько Сехісмундо, мудрий володар, який довіряє пророцтвам більше за серце.

Клотальдо – наглядач і тюремник Сехісмундо. Єдина людина, з якою спілкується принц у в'язниці.

Астольфо – герцог з країни Московія, претендент на престол.

Естрелья – принцеса, претендентка на престол.

Росаура – знатна дама, переодягнена в чоловічий одяг. Шукає помсти за зраду.

Композиція «Життя – це сон»

П'єса складається з трьох «хорнад» (дій). Слово «хорнада» має іспанські корені і позначає «життєвий шлях людини, пройдений за день».

Художній час драми складається з трьох днів:

День перший (Сехісмундо – в'язень у вежі) – розстановка героїв на конфліктних позиціях.

День другий (Сехісмундо – принц у палаці) – напруга досягає кульмінації.

День третій (Сехісмундо – знову ув'язнений, потім майбутній король) – розв'язка.

Три хорнади стають у п'єсі трьома етапами дорослішання людської душі.

Сюжет і конфлікт

У центрі твору – конфлікт між долею і свободою волі, людиною і природою, владою та особистістю.

Експозиція – монолог Сехісмундо у в'язниці, його філософські роздуми.

Зав'язка – Басіліо везе сплячого Сехісмундо до палацу, щоб перевірити пророцтво.

Розвиток дії – Сехісмундо обурюється поведінкою батька, мріє про помсту й починає розправу. Він проявляє жорстокість.

Кульмінація – переродження Сехісмундо як реакція на осмислення свого життя. Усвідомлення: «життя – це сон».

Розв'язка – проходить повстання, принц займає трон. Сехісмундо налагоджує стосунки з батьком та іншими героями, стає мудрим правителем.

Філософський зміст

Головний герой – польський королевич Сехісмундо – народився під зловісною зіркою. Його батько, король Басіліо, дізнався з гороскопа, що зазнає приниження і горя від сина, який скине його з трону.

Щоб пророцтво не здійснилося, король наказує тримати закутого в кайдани Сехісмундо з малих літ у вежі серед диких гір у повній самотності.

Настає час, коли король повинен обрати спадкоємця. Душу Басіліо гризе каяття, і він на повноліття Сехісмундо повертає його до двору, приспавши перед тим чаклунським зіллям.

Сехісмундо, прокинувшись у розкішному палаці, стає необмеженим володарем. Від Клотальдо юнак дізнається про таємницю свого народження. Його охоплює жадоба помсти за наругу над його тілом і душею.

Засліплений звірячими інстинктами, він вбиває слугу, провокує двобій, намагається силою оволодіти Росаурою, зазіхає на життя Клотальдо і навіть погрожує батькові.

Така поведінка підтверджує пророцтво. Сехісмундо знову приспали і перенесли у вежу, пояснивши все пережите як сновидіння.

Королевич збагнув усю глибину ницості життя. Він розмірковує: навіщо прагнути щастя, коли все це, можливо, є сновидінням? Ніхто не може достеменно знати, чим є його власне існування – сном чи реальністю.

Але коли армія не визнає чужоземця Астольфо за короля, а повсталий народ вимагає Сехісмундо, він отримує другий шанс. Тепер королевич діє дуже обережно, пам'ятаючи про примарність реальності.

Передбачення гороскопа спочатку справджується: син бачить батька, скинутого з трону. Але виявляючи мудрість, королевич обіймає батька, вибачає йому жорстокість, повертає владу, тим самим перемагаючи фатальність долі.

Основна ідея і філософія

Протистояння фатальної долі та людської свідомості у драмі Кальдерона показано як змагання ницих пристрастей і вищого обов'язку милосердя й добра.

Кожна людина може протистояти долі й утвердити власну волю, якщо займає позицію добра і справедливості.

Назва п'єси «Життя – це сон» має кілька значень:

1. Філософське: реальність і сон неможливо відрізнити. Все земне минуще, як сон.

2. Релігійне: справжнє життя – після смерті. Земне життя – лише підготовка.

3. Психологічне: сон навчає, змінює людину. Сехісмундо сам каже: «Моїм учителем був сон».

Особливості драматургії

Бароковий стиль: складна символіка, філософська глибина, контрасти (в'язниця – палац, звір – людина, сон – реальність).

Алегоричність образів: Сехісмундо – алегорія людства, що шукає свій шлях. Басіліо – холодний розум без серця.

Паралельні сюжетні лінії: історія Сехісмундо переплітається з історією Росаури та Астольфо.

Монологи-роздуми: герої виголошують глибокі філософські монологи про життя, смерть, свободу.

Актуальність твору

П'єса «Життя – це сон» залишається актуальною вже майже 400 років. Вона порушує вічні питання:

- Що керує людиною – доля чи власна воля?

- Як відрізнити реальність від ілюзії?

- Чи може людина змінити себе?

- Що важливіше – розум чи серце?

Твір Кальдерона вчить: незалежно від обставин, людина завжди має вибір – піддатися звірячим інстинктам чи залишитися людиною.