“Журавлі” (Видиш, брате мій) Лепкий: аналіз

Вірш Богдана Лепкого “Журавлі” (“Видиш, брате мій”) — один із найвідоміших творів української літератури, присвячених темі еміграції. Написаний у 1910 році, він став народною піснею, гімном українців, розкиданих по всьому світу. Це тужлива розповідь про прощання з батьківщиною, втілена в образі журавлів, що відлітають у вирій.

Аналіз вірша “Журавлі”

Автор — Богдан Лепкий
Рік написання — 1910
Рід літератури — лірика
Вид лірики — патріотична, філософська
Жанр — ліричний вірш (романс)
Тема: прощання емігрантів з рідним краєм.
Ідея: утвердження любові до батьківщини, навіть вдалині від неї.
Провідний мотив: туга за рідною землею.
Віршовий розмір: тристопний анапест
Римування — перехресна

Образ журавлів

Центральним у творі є образ журавлів. Вони символізують українських емігрантів, що змушені покидати свою землю в пошуках кращої долі. Їхнє курликання — це плач за втраченою батьківщиною. Політ у вирій — це небезпечна та сповнена суму подорож у невідомість. Ліричний герой запитує у журавлів, чи не шкода їм покидати рідний край, і сам же відповідає, що на чужині їм буде гірко.

Композиція та настрій

Вірш побудований у формі діалогу-монологу. Ліричний герой звертається до свого брата, а також до журавлів. Настрій вірша елегійний, сповнений суму, ностальгії та світлої печалі. Повтори (“Видиш, брате мій”, “Чути, кру-кру-кру”) підсилюють музичність твору і його меланхолійний тон.