«Життя — це сон»: переказ драми Кальдерона
17 вересня 2025 р.•
«Життя — це сон» — філософська драма іспанського письменника Педро Кальдерона де ла Барки, написана в 1635 році. Цей твір порушує глибокі питання про природу реальності, свободу волі та призначення людини.
Експозиція: таємниця принца Сехісмундо
Дія починається в горах Польщі, де мандрівники Росаура (переодягнена чоловіком) та шут Кларін знаходять таємничу вежу.
У вежі вони виявляють прикутого ланцюгами прекрасного юнака — принца Сехісмундо, сина польського короля Басіліо.
З'ясовується, що принц від народження утримується у в'язниці через пророцтво: астрологи передбачили, що він стане тираном і принесе нещастя країні.
Король Басіліо, повіривши пророцтву, наказав ув'язнити сина, щоб запобігти лиху.
Перший експеримент короля
Король вирішує перевірити, чи можна змінити долю. Він наказує приспати Сехісмундо і перенести до палацу.
Прокинувшись у розкошах, принц спочатку не може повірити в реальність побаченого. Він думає, що це сон.
Проте незабаром Сехісмундо виявляє жорстокість: він намагається вбити слугу, кидає чоловіка з вікна, погрожує зґвалтувати Естрелью.
Переконавшись у правдивості пророцтва, король знову приспляє сина і повертає до вежі, переконавши, що все було сном.
Народне повстання
Тим часом народ дізнається про існування законного спадкоємця престолу і вимагає звільнити Сехісмундо.
Спалахує повстання проти короля Басіліо, який хотів передати престол племіннику Астольфо замість законного сина.
Повстанці звільняють Сехісмундо з вежі і проголошують його королем. Принц знову опиняється перед вибором між добром і злом.
Духовне прозріння Сехісмундо
Цього разу Сехісмундо поводиться інакше. Він усвідомлює, що життя може бути сном, тому треба діяти обережно і мудро.
Принц проявляє милосердя до ворогів, справедливість до підданих, повагу до жінок. Він подолав свою жорстоку природу.
Сехісмундо прощає батька, який так довго тримав його у в'язниці, показуючи великодушність і мудрість.
Він усвідомлює, що справжня свобода — не в можливості робити все, що хочеш, а в умінні керувати собою.
Паралельна любовна лінія
Росаура приїхала до Польщі, щоб відновити свою честь: Астольфо обіцяв одружитися з нею, але зрадив заради Естрелли.
Вона просить допомоги у Сехісмундо, який закохується в неї. Проте принц подолав свою пристрасть заради справедливості.
Сехісмундо змушує Астольфо одружитися з Росаурою, відновивши її честь, а сам одружується з Естреллою.
Ця лінія показує, як Сехісмундо навчився ставити справедливість вище особистих бажань.
Філософський підтекст
Центральна ідея драми виражена в знаменитому монолозі Сехісмундо: «Що життя? — Марення. Що життя? — Тінь, химера».
Кальдерон порушує проблему співвідношення реальності та ілюзії, сну та яви. Межі між ними виявляються умовними.
Драма досліджує проблему свободи волі: чи може людина змінити свою долю, чи все заздалегідь визначено?
Автор утверджує, що людина здатна подолати свою природу через розум, волю та моральний вибір.
Барокові особливості
Драма написана в стилі бароко з його складною символікою, філософською глибиною, поєднанням реального і фантастичного.
Характерні мотиви бароко: швидкоплинність життя, ілюзорність земного існування, важливість духовного вдосконалення.
Композиція драми складна, з паралельними сюжетними лініями, символічними образами, філософськими монологами.
Мова твору піднесена, метафорична, насичена образами та алегоріями.
Актуальність та значення
Драма залишається актуальною як дослідження вічних філософських проблем: що таке реальність, чи має людина свободу вибору, як досягти мудрості.
«Життя — це сон» вплинула на розвиток європейської драматургії, надихнувши багатьох письменників на філософські роздуми.
Твір став класикою світового театру, його ставлять на сценах усього світу.
Ідеї Кальдерона про відносність реальності перекликаються з сучасними філософськими та науковими концепціями.