«Астра» — це захоплива історія життя Віктора Варецького, розказана ним самим. Історія пошуку відповідей на запитання, які краще не ставити. Пошук правди, на шляху до якої губиш усіх, кого любив. І розумієш: усе вигадка, все ілюзія. Мандрівка дорогою, що веде серце темряви, в основу світобудови.

АСТРА

                                «Чаполоч» – дебютний роман автора. Нічого схожого на цей текст досі не було в сучасній українській літературі. Ритм, стиль, шал із тонкими алюзіями на класиків. Роман – виклик традиційним канонам художньої прози, поетичний бунт проти жанрових умовностей літератури. Головний герой, самотній філософ, живе у герметичному світі, в якому ховається від важкої реальності, долаючи ілюзії нестримної молодості в пошуках краси і смаку до життя, які втратив. Мов маленький будда із гетто «Школи для дурнів» дорослий чоловік намагається осягнути те, що бачить і боїться побачити під час глибокої психологічної кризи. І повернути втрачене – непідробну дитячу радість, первісну чуттєвість, голос трави, знання мови дерев, птахів і звірів, справжню повноту буття. Та чи не станеш ти сам звіром у дикому лісі людей? Глибоко метафорична притча про одвічну людську самотність, вразливість і жагу пізнати те, від чого втрачають людське, але здобувають силу, що існує понад людьми і їхнім світом. Світом без любові.            

Чаполоч

Події роману відбуваються під час Другої світової війни, навесні 1944 року. Головний герой — учений-археолог зі світовим ім’ям Філіппо Кавальканті. Міністерство культури фашистського уряду Італії відправляє його у відрядження до Брессаноне, щоб перевірити належну підготовку та пакування цінних археологічних і мистецьких творів, призначених для вивезення до Німеччини. Прибувши на місце, літній професор за неприємних обставин знайомиться з підлітком-розбишакою Квінтіно, хлопчиною з південного італійського острова Іск’я. Зважаючи на війну в країні та напружену ситуацію в регіоні, що загрожує небезпекою їм обом, вони вирішують втекти разом до Рима і намагаються врятувати від незаконного вивезення фашистами з Італії археологічні та культурні цінності. Карколомні пригоди під час подорожі з півночі на південь допомагають таким різним за віком та походженням напарникам здружитися і пізнати справжню цінність життя, людяності, доброти.

Далеких країв не буває

«Гарні дівчата» — авторська гра в класики. У несподіваних візерунках оповіді постають етичні питання людських стосунків, розкривається складний психологічний світ людини, з неприхованою відвертістю виявляється її індивідуальність. Чи можна зупинити час, чи варто повертатись у минуле, чи доречно заглядати у майбутнє?.. Для вибагливого читача, поціновувача влучної інтелектуальної думки та витонченої мови.

Гарні дівчата

                                Королева Христина, безстрашна і зухвала антиконформістка й авангардистка. У неї більше чоловічої снаги, ніж у її воїнів. Вона більший політик від власних дипломатів. Ерудованіша за придворних учених, вона ставить амбітну мету — освічувати свій неписьменний народ. Вона запрошує до свого королівства сірості та криги французького філософа Рене Декарта, аби той навчив її механізмів пристрастей, які населяють душу і тіло людини. Але розібратися у власних почуттях їй не таланить. Обов’язок перед королівством чи палке кохання до жінки? Вона обиратиме...            

ХРИСТИНА, дівчина-король

Свята Рита — покровителька тих, кому здається, ніби виходу вже немає. Постать саме цієї святої бельгійський письменник французького походження Ерік-Емманюель Шмітт зробив стрижневою для збірки новел «Концерт пам’яті янгола». Кожна новела у збірці — це парадокс, пошук відповіді на непросте запитання: чи може людина змінитися? Чи існує «сіра зона» між добром і злом? Як бути, коли виходу начебто немає? Шмітт, як завжди, вправно жонглює словами і сенсами та вражає читачів бездоганною майстерністю створювати короткі формою прози.

Концерт пам’яті янгола

Її життя і творчість для більшості українців досі terra incognita, як і драматургія канонічної Лесі Українки, що співмірна із шедеврами Шекспіра. Пошук «нової» етики та крах «старої» — наскрізна тема драматургії Лесі Українки. Євгенія Кононенко не лише досліджує її драматургію крізь призму юнгіанського психоаналізу, але допомагає розгледіти реальну жінку Ларису Косач. Те надчуттєве осмислення світу, що відбувалося на максимумі творчих, інтелектуальних та емоційних зусиль, бо її життя стало блискучим творчим актом: вона жива і буде вічно жити. Зрештою, перед вічністю поет звітує своїми текстами, а не вчинками в реальному житті, встановити які буває іноді неможливо. Дослідження про творчість письменника має шанс стати чимось більшим, а не просто книгою про творчість письменника, якщо досліджується творчість справді видатного письменника і якщо для того застосовано апарат видатного аналітика.

Леся Українка. Драма усвідомлення Тіні

Ерік-Емманюель Шмітт — сучасний французько-бельгійський письменник і драматург, філософ і сценарист, творчість якого перекладена понад 40 мовами. Його п’єси, романи та новели завоювали найпрестижніші мистецькі нагороди, а книжки, вистави та фільми — всесвітню славу та любов публіки різних культур і континентів. У своїх творах Шмітт сміливо ставить найдражливіші філософські, релігійні питання, легко й витончено; якщо вірити критикам і журналістам, він — «Дідро ХХІ століття — серйозний інтелектуал, який, утім, ставиться до себе несерйозно», тобто з гумором і самоіронією. Письменник, що долає табу — межу людського мислення і розуміння, аби постійно знаходити нові сенси та цінності завдяки мистецтву літератури, театру і кіно. У цій автобіографічній історії у ролі головного героя автор шукає розгадку генія Шопена та музики. Верленівський маніфест «Найперше — музика у слові!» набуває нового значення завдяки багаторічній школі гри на фортепіано та появі у житті автора ексцентричної жінки. Вона допомагає йому зрозуміти не лише музичне мистецтво, але нове мистецтво жити й творити-писати себе і світи. Молодий філософ у пошуках правдивого і справжнього в музиці потрапляє у великий світ літератури, десятиліттями відточує свій талант, аби осягнути словами те, для чого слів ще не існує...

Мадам Пилінська і таємниця Шопена

                                «Мерседес Бенц» Павла Гюлле є історією про те, як здавалось би, банальне прагнення навчитися керувати автомобілем втягає автора, а заразом і читача, в карколомну мандрівку епохами, культурами, просторами й біографіями. Тут і небанальна любовна історія, й родинна сага, й цікаві літературні паралелі —&nbsp;&nbsp;із творчістю Богуміла Грабала. Роман сповнений легкої ностальгії й теплого гумору. Старі фотознімки, старі автомобілі, неймовірні часопросторові петлі — уся солодкість і гіркота центральноєвропейської історії під однією обкладинкою.            

Мерседес Бенц. Із багажником

«Мобільні хвилі буття, або Verbum caro factum est» — драматургічний дебют українського письменника Володимира Рафєєнка. Автор був змушений жити в окупації упродовж місяця весною 2022-го на дачному хуторі поміж Бучею і Бородянкою. Ця п’єса — його спроба осмислити за допомогою літератури власний травматичний досвід російсько-української війни. Герої п’єси — кільканадцять випадкових людей, що у перші дні окупації опинилися поруч у кооперативному поселенні «Ближні сади». Їх об’єднує спільна потреба — впіймати телефоном на віддаленій лісовій галявині блукаючий мобільний сигнал. Але буття у час війни втрачає звичні кордони — і на зв’язок із живими людьми виходять покійні родичі, герої Шекспіра та Едгара По, а над головами хуторян — розчахнувся всіяний колючими зірками український космос. По-бароковому пишна, жорстока і щемка п’єса Володимира Рафєєнка — про ціну, яку іноді платить людина за право доторкнутися до того, над чим не має влади навіть смерть.

Видавництво Анетти Антоненко