Відомо, що оператор відповідає за приєднання ферменту РНК-полімерази та ініціацію транскрипції. У цій ділянці відбулася делеція двох нуклеотидів. Які наслідки це може мати? Питання із БЦТ, які не увійшли до основного тексту код ДНК є триплетним, а відстань між двома сусідніми нуклеотидами складає 0,34 нм. Як обчислити довжину гена, що кодує білкову молекулу з 250 як і в попередніх розглянутих нами питаннях, автори не враховують регуляторних ділянок гена й можливих інтронів. Неточно казати й про "відстань між нуклеотидами", тому що 0,34 нм – це розмір (довжина) ділянки ланцюга особливої відстані немає (є звичайна відстань між атомами), за одним відразу йде інший. Крім того, "код ДНК" – абсолютно невдалий термін. Краще використовувати поняття "генетичний код", "амінокислотний код". ньому укладається 10 пар азотистих основ (або нуклеотидів). Тобто довжина одного нуклеотиду, або відстань між двома сусідніми вздовж осі Тут можна зробити ті самі зауваження, що й до попередньої задачі (відстань між нуклеотидами, наявність регуляторних ділянок). Але якщо навіть зробити розрахунки тільки відносно амінокислот, однаково відповідь дається неправильна. Для 51 амінокислоти довжина ДНК дійсно становить 51×3×0,34 = 52,02 нм, але треба ще врахувати стоп-кодон, тобто довжина ДНК буде 52×3×0,34 = 53,04 нм (мінімум, без додаткових ділянок!). 150×3=450, інтрони не транслюються, 450+500=950, молекула ДНК дволанцюгова, тому 950×2=1900. Але ця схема відповіді має важливу помилку. Що означає "вихідна молекула ДНК?" Ген? Тоді треба до 1900 нуклеотидів додавати регуляторні ділянки. Крім того, відчувається, як автори далекі від прак- тичної роботи з молекулами ДНК. У молекулярній генетиці, генній інженерії ніхто не користується розрахунками загальної кількості нуклеотидів. Рахунок йде на пари нуклеотидів (скорочено – п.н.), або, що те ж саме, пари основ (п.о.; англійське скорочення – bp від base pairs), і давати відповіді треба було б саме в цих одиницях. питаннях не враховується наявність промотора, термінатора й ділянок мРНК, які не транслюються й не є інтронами, тому за відсутності необхідної інформації дану відповідь не можна вважати правильною. нуклеотидів в іРНК, у якій закодована інформація про молекулу інсуліну, що величезна помилка, яка досить характерна для людей, котрі щось читали про молекулярну генетику, але мало обізнані й не працювали в цій сфері. Поперше, РНК має стоп-кодон, який треба додати, по-друге, ділянки, що не транслюються, які теж треба приплюсувати, а для цього – знати їхню довжину. По-третє, не говориться, що це за РНК – до сплайсингу чи після, тобто чи треба додавати можливі інтрони (якщо вони присутні, а якщо їх немає – має бути вказівка на це). Подібні помилки зустрічаються дуже часто. ця ситуація вигадана. Якщо сценаристи знають термін "триплет нуклеотидів", то повинні знати й що таке ген. Якщо не знають, як тоді вони можуть писати сценарій? До того ж, ген – це не структура ядра! Скоріше правильною тут буде відповідь а – хромосома, тим більше що сказано про синтез білка взагалі, а не про синтез якогось конкретного білка. г) унаслідок порушення процесу рекомбінації ДНК; д) унаслідок порушення порушується процес реплікації! ділянки, що не кодують структуру білкових молекул; б) ланцюг іРНК як продукт транскрипції; в) гени-термінатори; г) змістові ділянки, що кодують первинну структуру білкових молекул; д) незамінні амінокислоти. Відповідь а – правильна. Слід зазначити, що ці два питання мають суттєві помилки. Якщо говориться, що ділянки виділялися з молекули ДНК, то про які ланцюги РНК може йти мова у відповідях? До речі, треба писати не "гени-термінатори", а просто "термінатори". Ну а незамінні амінокислоти взагалі не мають стосунку до ДНК. зробити таке: терміни "голорепресор" і "апорепресор" відсутні у відомих російських та іноземних підручниках та монографіях (лише в "Англо-російському біологічному словнику" є термін апорепресор), і не зрозуміло, навіщо їх використовувати, навіть якщо вони й існують у дуже спеціалізованій літературі. Для студентів-медиків це зайва інформація з усіх поглядів. для якої гістидин є: а) голорепресором; б) репресором; в) апорепресором; якщо так, то вони помилилися. Це в триптофановому опероні триптофан є корепресором до білка-репресора, а гістидиновий оперон, на відміну від триптофанового, регулюється зовсім за іншим принципом – через складний механізм атенюації, у якому бере участь не репресор або індуктор, а гіс-тРНК! Деталі можна прочитати в книзі: Льюин Б. Гены. – М.: Мир, 1987 (на с.189–197). в як правильний. Але ця відповідь неправильна. Переконайтеся самі: для людини коефіцієнт (А+Т)/(Г+Ц) (до речі, саме так його слід писати, оскільки сума аденінів і тимінів ділиться на суму гуанінів і цитозинів, а не так, як пропонується в запитанні – поділити кількість Т на кількість Ц, а потім додати А і Г) дорівнює 1,52, стафілокока – 1,50, дріжджів – 1,79, кишкової палички – 0,93, морського їжака – 1,85, вівці – 1,36 (дивись: Ленинджер А. Основы биохи- мии: В 3-х т. – М.: Мир, 1985. – Т.3 (розрахунки можна зробити, користуючись таблицею на с.860)). Невже стафілокок такий же "вищий організм", як людина, а дріж- джі ще розумніші? Крім того, у питанні неправильним є посилання на правило Чаргаффа, яке не має ніякого стосунку до коефіцієнта (А+Т)/(Г+Ц). генетичний код і встановили його функцію в синтезі білка. Що таке код за їх с.189). Як бачимо, це не зовсім те, а точніше, зовсім не те, що нам пропонують автори питання. "Система розміщення нуклеотидів у молекулі ДНК, що кодує послідовність амінокислот у молекулі білка" – це скоріше групування нуклеотидів ДНК в окремі функціональні ділянки – промотор, структурну частину гена, термінатор, інтрони, екзони. Крім того, учених, що вивчали код, було не троє, а набагато більше! комбінаціях нуклеотидів у складі гена, по-друге, у вірусів одна ділянка ДНК може кодувати навіть два поліпептиди! Тобто одна й та сама послідовність ДНК зчитується у двох різних рамках – два гени перекриваються. А потім на двох різних мРНК синтезуються два різних поліпептиди. новий білок із меншою кількістю амінокислот; г) у клітині буде синтезуватися необхідний білок; д) у клітині буде синтезуватися новий білок із великою РНК більшого, ніж потрібно, розміру, синтезуються аномальні білки як більшого, так і меншого розміру (коли в послідовності інтрону несподівано виникає стоп-кодон), і це припинить нормальний перебіг біохімічних реакцій. Ферментів рестрикції (рестриктаз) в еукаріотів немає, вони є лише в бактеріях (у питанні – типова помилка людей, що слабо розбираються в молекулярній генетиці; цю помилку можна зустріти, наприклад, в українському підручнику з медичної біології за редакцією В. Пішака й Ю. Бажори, де автори – З. Д. Воробець з Львівського медуніверситету та Г. Ф. Жегунов з Харківської зооветеринарної академії – помилково вважають, що сплайсинг здійснюється рестриктазами, – абсолютна дурниця!). тРНК. На якій стадії здійснюється інгібування біосинтезу білка? Варіанти відповідей: а) транскрипції; б) процесингу і тРНК; в) трансляції; г) активації що тут взагалі помилково сформульоване питання, оскільки фторурацил інгібує синтез dTMP з dUMP і тим самим синтез ДНК (аж ніяк не тРНК!), а реп- лікація (синтез ДНК) ніякого відношення до транскрипції й біосинтезу білка не має. Крім того, у відповіді б є стилістична помилка (можливо, мався на увазі процесинг тРНК?). Замість терміна "рекогніція" краще вживати термін "розпізнавання". своєму складі неінформативні нуклеотидні послідовності (інтрони) і екзони логічний зв'язок між окремими реченнями (якщо він взагалі був). Насправді немає ніякого зв'язку між екзонами та кількістю кодонів, що кодують амінокислоти (до чого тут екзони? не всі еукаріотичні гени мають екзони, та й для прокаріот була б та сама правильна відповідь). Крім того, не можна так казати: "загальна кількість кодонів, що входять в екзони, – 64", бо в екзони входять сотні кодонів, а ось різних кодонів, дійсно, тільки 64, причому в прокаріотів теж використовуються 64 кодони, ті ж самі! Проблема в цьому питанні виникла тому, що авторам дуже хотілося запитати про особливості генетичного коду, а ось прив'язати питання до клінічної ситуації, на жаль, не вийшло. РНК утворює комплекс із рибосомами. Починається трансляція. Дайте визначення трансляції: а) процес перенесення інформації з молекули іРНК та її реалізація у вигляді синтезу білкових молекул; б) синтез вуглеводів; в) синтез Тут невдало сформульовані відповіді, тому що правильна відповідь сама довга, до того ж у ній згадується іРНК, про яку йде мова в питанні, що є підказкою. та інформаційна РНК – це одне й те саме, тобто ці два тести складені невдало. буде здійснювати трансляцію на будь-якій іРНК, позбавлена вона інтронних ділянок чи ні (просто на незрілій РНК синтез зупиниться раніше на першому ж стоп-кодоні). Також хотілося б дізнатися в авторів, що таке "акцепторні триплети"? пальця. Надто прості відповіді, та й до чого тут вазопресин, – аби було "клінічне питання"? І як неграмотно сформульовано: "внаслідок трансляції відбувся синтез"! Трансляція – то ж і є синтез. Краще вже сказати "в ході трансляції був синтезований". а) певним чергуванням екзонних та інтронних ділянок; б) послідовністю структурних генів; в) кількістю та послідовністю азотистих основ ДНК; г) кількістю та послідовністю нуклеотидів у екзонних частинах гена; д) кількістю мова, бо у відповідях г і д указуються конкретні ділянки гена, а ген є частиною ДНК. Зауважимо також, що молекулярні генетики часто говорять про послідовність азотистих основ, маючи на увазі нуклеотиди (наприклад, розмір гена вказують у парах основ, хоча точніше було б у парах нуклеотидів). зберігати свою початкову функцію. Прикладом можуть бути гени білків м'язів, імуноглобулінів тощо. Як називають набір функціонально споріднених г) екзони; д) транспозони. Відповідь а пропонується як правильна, але це помилка. Гени, що утворюються шляхом дуплікацій та мутацій, утворюють родину генів. Вони можуть бути як розкидані по геному, так і бути розміщеними поруч – утворювати кластери (дивись: Льюин Б. Гены. – М.: Мир, 1987 не дають взагалі правильної відповіді. Цікаво, що таке ж неправильне визначення терміну "кластери" є й у підручнику: Слюсарєв А.О., Жукова С.В. Біологія. – К.: Вища школа, 1992 (с. 87 і 406). попередника (про-іРНК). Зрілі молекули іРНК прикріплюються до рибосом, де починається зчитування інформації. Проте іноді в клітинах може нагромаджуватися зріла іРНК, яка зв'язана з білком і може функціонувати тільки після звільнення від білка. Як називаються ці нуклеопротеїдні комплекси, що знаходяться в цитоплазмі й можуть бути прикріплені до рибосом? Варіанти відповідей: а) інформосоми; б) термінатори; в) транскриптони; г) спейсери; в сучасній зарубіжній та вітчизняній науковій літературі не використовується й має, скоріш за все, лише історичне значення. варіант д взагалі не має відношення до цього питання (про механізм). г) ДНК; д) АТФ? Як правильна пропонується відповідь а. Але це неправильно, оскільки тРНК і мРНК теж беруть участь у трансляції. Це питання в англомовному варіанті було надіслано Центром тестування в 2006 р. яка теж потерпає від дії радіації. правильна пропонується відповідь а, але ж і рак може бути викликаний мутаціями, і прогерія (хвороба передчасного старіння) теж має генетичну природу. вироджений, можна лише пропонувати різні варіанти. А що дійсно роблять молекулярні генетики й біологи – це визначають послідовність амінокислот по відомій послідовності нуклеотидів у гені, але тут використовуються різні властивості коду – і колінеарність, і безперервність (неперекриваємість), і специфічність. Мабуть, автори питання ніколи не працювали в цій галузі. правильна, але насправді в деяких вірусів носієм спадкової інформації є дволанцюгова РНК (реовіруси, ротавіруси, орбівіруси, ортореовіруси). варіанти відповідей підібрані невдало. також відповіді а, б і г, тому що плазміди містять відповідні гени, що кодують ферменти, білки тощо, і власне для цього їх і використовують у біотехнології. Звісно, плазміди при цьому містять генетичну інформацію, яку можуть переносити в інші клітини (відповідь в). Крім того, невдало викладений початок питання, краще було б написати так: "Для біотехнології методами генної інженерії створюють плазміди, за допомогою яких можна отримувати нові речовини". області патофізіології. б) 5'-УТЦ-3'; в) 5'-УАЦ-3'; г) 5'-АУГ-3'; д) 3'-ЦАУ-5'. Варіант відповіді а пропонується в якості правильного, однак це зовсім не так. Справа в тому, що кодон і антикодон паруються за тим самим правилом, що й два ланцюги ДНК зовсім не має значення, у якому порядку записувати послідовність нуклеотидів – ліворуч 5'-кінець, чи праворуч, тому що в клітині немає ні верху, ні низу, ні лівої сторони, ні правої. Тому очевидно, що варіант відповіді в – той самий, що й д, тобто теж правильний. Шкода, що автори питання цього не знають. послідовність нуклеотидів іРНК. По ділянці Ц–Т–Г–А молекули ДНК синтезована ділянка молекули іРНК із послідовністю: а) Г–А–Ц–У; б) Ц–А–Ц–У; про кодуючу (нематричну), то правильною має бути відповідь Ц-У-Г-А (а її серед варіантів відповідей немає!), а якщо ж про некодуючу (матричну) ділянку, то в умові слід указати кінці фрагмента (3'-Ц-Т-Г-А-5'), оскільки за домовленістю послідовність ДНК записується таким чином, щоб ліворуч був 5'-кінець, але у матричній ділянці орієнтація кінців повинна бути протилежною орієнтації іРНК. кількість різних молекул тРНК, які доставляють амінокислоти до рибосоми. Чому буде дорівнювати кількість різних типів тРНК у Кріка, запропонована в 1966 р.) достатньо, щоб у клітині були присутні від 30 до 50 різних тРНК, які здатні з'єднуватися з 61 смисловим кодоном. До речі, виявити різні молекули тРНК ніяк не можна під час цитологічних досліджень, для цього потрібні біохімічні дослідження.