«Чайка Джонатан Лівінгстон» читати повністю українською мовою

Зграя живе за простим законом: хто швидше дістанеться човна з уловом, той і ситий. Джонатан же тренує різкі віражі, заміряє швидкість, шукає ідеальну траєкторію. Падіння й болючі удари по воді лише загартовують його - він доводить собі, що чайка здатна на більше, ніж боротьба за тельбухи.

Численні експерименти з польотом обертаються конфліктом із родиною та вигнанням. Старійшини проголошують Джонатана відступником, та герой сприймає самітництво як шанс присвятити себе улюбленій справі.

На небі з’являються дві сяйливі чайки, які ведуть Джонатана у простір, де зібралися ті, хто прагне досконалості. Тут він знайомиться з учителями, що навчають його миттєвим переміщенням і польоту без фізичних меж. Головний урок: кордони існують лише в голові.

Коли старший наставник Чанг вирушає далі, Джонатан розуміє, що повинен повернутися до звичайного світу й передати знання тим, хто також мріє про вільний політ.

Першим учнем стає юний Флетчер. Разом вони відточують петлі й пікірування, показуючи, що політ - не трюк, а спосіб пізнати себе. Згодом до них приєднуються інші вигнанці, і з’являється маленька школа свободи.

Публічні виступи викликають лють у старійшин, проте молоді чайки зачаровано слухають Джонатана. Невдовзі сотні птахів ночами прилітають на уроки, а зграя ділиться на тих, хто боїться змін, і тих, хто прагне їх.

Коли Флетчер після аварії дивом повертається до життя, старійшини називають Джонатана або святим, або демоном. Сам учитель нагадує: він лише показує птахам їхню справжню природу - безмежну свободу польоту.

Наприкінці Джонатан прощається з учнями, радячи шукати наставника всередині себе. Його тіло розчиняється у сяйві, а Флетчер продовжує навчати новачків, повторюючи: «Межі немає, якщо бачиш себе таким, яким можеш бути».