Міф про Дажбога: бог сонця в українській міфології
28 жовтня 2025 р.•
Дажбог — один із найшанованіших богів у давній українській міфології. Він був богом Сонця, родоначальником русів-українців, першим їх князем і покровителем. Давні українці вважали себе внуками Дажбога.
Зовнішність Дажбога
Дажбог уособлював мужність. Його обличчя люди зображували схожим на сонячне коло, а русява борода була схожа на промінці. У правій руці він тримав масивний турячий ріг з вином, а ліва торкалася довгого меча, що висів на поясі.
Плащ Дажбога, оздоблений золотом, сягав колін. На шиї блищала золота гривна. Коли Дажбог йшов по землі, то під ним западався грунт, а сам він сяяв неймовірним світлом.
Дажбог — бог даючий і караючий
Дажбог був богом даючим, але міг і карати. Люди молилися йому та приносили пожертви — млинці, полотно, дари полів і лісів, вино, гроші та інше.
Частіше Дажбог мчав зі сходу на захід на білому коні. Кому із звичайних людей щастило торкнутися до повода того коня, той ставав князем у своєму племені.
Про кожну появу Дажбога повідомляв співом півень — божий вісник. Тому зображення півня завжди було присутнім на жертовниках і на всіх речах, які присвячувалися Дажбогові.
Обереги та символи
Хто з людей бажав заступництва Дажбога, той носив оберіг із зображенням півня. Носили й інші сонячні обереги, на яких були зображення:
Усі вони є символами Дажбога.
Дари Дажбога людям
Бог Сонце давав всьому життєві сили. Без його проміння не росла б трава, не жили б істоти. Він був джерелом багатства й благополуччя кожної родини. Ось чому люди молилися Дажбогу, а для його вшанування вибрали один із семи днів — неділю.
Дажбог подарував українцям сонячний календар, навчив правильно рахувати роки і розрізняти пори року. Він визначив для людей головні закони життя і звелів дотримуватися їх. Він допомагав людям у часи війни та лихоліть, дарував силу і життєву снагу, вміння й мудрість.
Гнів і милість
Коли Дажбог гнівався на людей за провини чи за недостатню повагу, тоді він палив поля посухою і нищив посіви або довго не посилав тепла на землю, тоді холоди дошкуляли людям. Але він був більше богом, який давав, а не карав, тому гнівався на людей дуже рідко.
Якщо Дажбог переходив дорогу якійсь людині, то їй завжди щастило: жито гарно родило, і худоба велася, а біди обминали хату. Тому на кожному весіллі нареченому бажали зустріти самого Дажбога.
Спадщина
Разом із своїм братом Сварожичем Дажбог мудро управляв Всесвітом, поки владу не отримав грізний громовержець Перун. Але і тоді слава Дажбога не зменшилася, адже він так і був богом Сонця і богом жнив.
Люди, коли хотіли когось виділити серед інших за доброчинність та духовну красу, то порівнювали його з Дажбогом і називали «красним сонечком».
Коментарі