«Дума про козака Голоту»: аналіз

Синоніми до слова «голота»: біднота, злидота, сірома, бідацтво.

Жанр: народна дума (про це говорить пісенно-розповідний характер героїчного змісту).

Тема: зображення однієї з найжорстокіших сторінок в історії України – війни проти турецько-татарських загарбників.

Ідея: прославлення українських воїнів, як справжніх захисників своєї Батьківщини.

Основна думка: хоч і минули ті часи, оповиті кров'ю, проте слава мужніх козаків не згасає. Адже своїми подвигами вони заповіли нам стояти на обороні рідної землі.

Композиційно дума складається із заспіву, епічної розповіді (власне розгортання сюжету) і кінцівки. Поетична форма має непослідовне римування (переважно дієслівне).

Найдавнішим є запис тексту думи, що має назву «Дума про козака Голоту». В основу твору покладено події 16-17 століть – період, коли точилися жорстокі війни з татарськими загарбниками. Єдиними гідними супротивниками татарів були українські козаки.

У думі використано різні художні засоби:

• Епітети: коня вороного; ясненьку зброю
• Порівняння: ой на татарина скрива, як вовк, поглядає
• Звертання: татарко, татарко
• Анафори й риторичні оклики: ой чи ти думаєш те, що я думаю? ой чи ти бачиш те, що я бачу?

Такі елементи, безумовно, роблять думу оригінальним твором усної народної творчості.

У «Думі про козака Голоту» протиставляються два світи: чесний і справедливий козак Голота, який всім серцем любить Батьківщину та корисливий татарин. Хоч наш козак мирна, добра людина, проте не знає страху, «не боїться ні огня, ні меча».

Постоли у козака були в'язові, онучі – китайчані. Козак одягнений дуже бідно, у його шапці:

«Зверху дірка,
Травою пошита,
Вітром підбита,
Куди віє, туди й провіває»

Татарин бородатий же зовсім інакший «… на розум небагатий». Для нього головне – нажива, корисливість, підлість. Він мріє заволодіти свободою українського воїна, тому нападає першим, мов той хижий птах. Татарин мріяв козака живцем у руки взяти, щоб вихвалятися перед великими панами, щоб много червоних, не лічачи, брати.

Але лишився в українців ще порох у порохівницях. Голота дає гідну відсіч своєму супротивнику й доводить, що український народ назавжди залишиться вільним і вірним рідному краю. Він «хвалить-вихваляє» поле киліїмське.

Образ козака Голоти не є історичним. В тексті його часто порівнюють із вовком («…на татарина скрива, як вовк, поглядає»), наголошуючи на основній особливості українського лицаря – прагнення до свободи.

Козак Голота є символом:

• Свободи — прагнення до незалежності
• Мужності — готовність боротися за рідну землю
• Простоти — бідний, але гордий
• Патріотизму — любов до Батьківщини

Дума відображає реальні історичні події 16-17 століть, коли Україна постійно зазнавала нападів з боку Кримського ханства та Османської імперії. Татарські набіги були однією з найбільших загроз для українських земель.

Козаки були єдиною силою, яка могла протистояти цим нападам. Вони стали символом захисту рідної землі та волелюбства українського народу.

«Дума про козака Голоту» має важливе значення для української культури:

• Національна ідентичність — формування почуття патріотизму
• Моральні цінності — прославлення чесності та мужності
• Історична пам'ять — збереження пам'яті про героїчне минуле
• Художня цінність — високий рівень поетичної майстерності

Дума нагадує про те, що свобода та незалежність завжди потребують мужності та готовності боротися за них.