"Гамлет": характеристика Гамлета та цитати до образу героя

Гамлет - персонаж, сповнений глибоких суперечностей. Він одержимий пошуком правди про смерть батька, готовий використати будь-які засоби: організовує виставу, що має викрити Клавдія, без вагань йде на зустріч із привидом батька, не припиняє розслідування навіть після того, як дізнається правду. Удаване божевілля стає для нього способом приховати свої наміри та викрити короля. Проте ця стратегія має страшні наслідки: він відштовхує кохану Офелію та помилково вбиває її батька.

Незважаючи на стрімкість подій, психологічний портрет Гамлета залишається цілісним. Він проходить увесь шлях від сумнівів до дії, від рефлексії до помсти. Трагедійний фінал не позбавляє його перемоги: справедливість таки восторжествувала, а вбивця та зрадник покарані.

Початковий образ: Гамлет постає як молодий безтурботний принц, що дотримується куртуазного етикету у стосунках з придворною дамою Офелією. Його світогляд оптимістичний: світ - «прекрасний храм», а люди - «творіння Божі».

Освіта та інтереси: Навчання у Віттенберзькому університеті розвинуло в нього інтелектуальні здібності. Він серйозно займається науками, цікавиться мистецтвом, любить театр, захоплюється фехтуванням, навіть пробує себе в літературі. Зразок для наслідування - його батько, про якого Гамлет каже: «Він був людиною, людиною у всім».

Моральні якості: Гамлет має широкий світогляд для своєї епохи. Він розумний, благородний, чесний, прагне до правди. Здатний глибоко аналізувати явища життя та робити філософські висновки, що робить його одним з перших інтелектуальних героїв у світовій літературі.

Зустріч із привидом батька повністю змінює Гамлета. Його душа сповнена бурі, він бачить світ у новому світлі. З'являється страшна мета - помста. Проте Гамлет не готовий одразу діяти: він вагається, розмірковує, мучиться моральними сумнівами. Він намагається знайти підтримку у матері, Офелії, друзів, але всюди розчаровується.

Його сумніви досягають філософської глибини: навіть якщо він покарає Клавдія, чи це змінить світ? Чи повернеться кохання Офелії, чиста любов матері, вірність друзів? Ці питання показують не просто прагнення до помсти, а глибоке розуміння того, що справедливість не може повернути втрачене.

Гамлет справді кохав Офелію, про що неодноразово говорив та робив подарунки. Проте розчарування в матері, яка була для нього ідеалом жінки, призводить до втрати довіри і до Офелії. Під маскою божевільного він відштовхує її, ображає, руйнуючи не лише своє почуття, а й її віру в любов.

Пізніші дії Полонія та самої Офелії, на думку Гамлета, підтверджують його сумніви: вона не може протистояти батькові, занадто інфантильна та слабка. Проте ця трагедія кохання стає ще однією жертвою в цій історії помсти.