"Місто" М. Семенко аналіз
27 січня 2025 р.•
Вірш "Місто" Михайля Семенка — яскравий приклад українського футуризму початку XX століття. Написаний як одне речення без розділових знаків, твір відображає експериментальний підхід автора до поетичної форми. У ньому поет створює динамічний образ міста через призму модерністського світосприйняття, використовуючи новаторські засоби виразності.
Паспорт твору
Автор — Михайль Семенко
Рік написання — 1914
Вид лірики: вірш-медитація
Жанр: ліричний вірш
Провідний мотив. У вірші «Місто» автор, використавши прийоми й засоби футуризму, не тільки відтворив життя великого мегаполіса, а й передав своє захоплення місцем, що живе інтенсивним життям.
Композиція твору
Вірш «Місто» — це одне речення, у якому немає жодного розділового знака. Щоб передати динаміку життя великого міста, автор розбив деякі слова на частини, а деякі частини слів об'єднав між собою таким чином, що утворилися цікаві й незвичні неологізми, значення яких без контексту не можна зрозуміти.
Вірш «Місто» не поділяється на строфи, рими відсутні, відсутня і внутрішня рима. Вірш-речення записано так, що кожне окреме слово чи словосполучення утворює рядок, підкреслюючи значення кожного з них. Крім того, така побудова допомагає створити звукові образи.
Образи твору
Ліричний герой — людина, що добре відчуває місто, розуміє його, чує кожен звук. У вірші «Місто» центром є образ-символ міста, яке причарувало автора своїм рухом і неспокоєм.
Вірш М. Семенка «Місто» — це експеримент зі словом і звуком. Звуки відтворюють шум, гамір, метушню великого міста, але поет-футурист ніби упивається і димами від пахітоски (сигаретки), і чадом заводів, і запахом бензину, серед якого люди кахикають і кохаються. Ідея вірша — висловити емоційне ставлення до міста, захоплення його багатогранністю, різноманітністю.
Художні засоби
У вірші М.Семенка «Місто» поетичними засобами мови передається рух життя індустріального міста. Автор використовує:
Звукові образи: «блимно й крапно»
Зорові образи: «блиск лініями», «міняться силуетами»
Дієслівні форми «сунути», «лізуть», «повзуть», «пересовуються», «міняться», «вирізують», «закріплюються» передають рух і створюють динамічну картину міста. Практично так автор передає зоровий образ міста
Неологізми «автомобілібілі», «бігорух», «рухобіги», «життєдать», «житгєрух», «життєбензин» типові для футуристів, адже вони мали на меті оновити мову, нехтуючи усім попереднім культурним досвідом
Особливості синтаксичної будови
Особливість синтаксичної будови поезії М. Семенка «Місто»: складається з одного речення. Така побудова допомагає передати безперервність і динаміку міського життя, створює відчуття єдиного потоку руху та звуків.
Текст вірша
Осте сте
бі бо
бу
візники — люди
трамваї — люди
автомобілібілі
бігорух рухобіги
рухливобіги
berceus* кару
селі
елі
лілі
пути велетні
диму сталь
палять
пах
пахка
пахітоска
дим синій
чорний ди
м
пускають
бензин
чаду благать
кохать кахикать
життєдать
життєрух
життєбе-
нзин
авто
трам.